«Мажор» сусіда повідомив
(йому 17 стукне влітку)
що побував він уже всьоме
на дорогих курортах світу.
Звичайно, разом із батьками,
як кажуть, за всіма морями;
що ціни знає на готелі,
на переїзд, на переліт,
і для засмаги кремигелі,
а також деякі борделі
і клуб путанський для еліт.
Додав, що куштував він джини,
«колеса», пиво і вино,
і нудить світом в Україні,
бо мріє жити в тій країні,
яку облюбував давно.
В якій – не уточнив. Секрет.
А однокласник так сказав:
«А я ніде ще не бував,
окрім містечка та району.
Але на біофакультет
вступлю я точно в році цьому.
Настане час – і я Вкраїну
з ентузіастами зроблю.
Її полюблять, як люблю
її безмежно я з колиски,
і ця пора вже досить близько.
Комусь це дивним зараз здасться,
та ж приклад є – «Євро2012».
«Мажор» на це лише скривився –
футбольні матчі не дивився,
бо він за бійки й дещо ще
посидів трохи в КПЗ.
Тому для нього татко рідний, –
якогось рангу депутат, –
придбав шикарний тур на південь
на двох (з «чувихою») в Ейлат.
Два хлопці – спільна генерація,
та не одна життєва рація.
А істина лиш там єдина –
де труд і подвиг для Вкраїни.
Арнольд ПОЛТОРАЦЬКИЙ,
село Олексіївка
БілгородДністровського району
Нові плани
– Чого люди репетують?
Клерка мер питає.
– Вони владу не цінують! –
Той відповідає.
Мер зітхнув, махнув рукою:
– Влада про них дбає!
Ой нема йому спокою,
Бюджет наповняє.
Вже й Європу обігнали,
Хоча вона й хитра.
І податок вже наклали
На сон і повітря.
Спішно закон розробляєм
Вимог нових гідний,
Бо не все ще вигрібаєм
З джерел відповідних.
В перспективі нові плани
Аж голову сушать!
Зачини вікно, Іване,
Кричить натовп дуже.
В. МАКСИМОВ
Досвід
– А якої Ви думки, пане Місячку, про виступ Сухоребренка? – голосно запитав директор маркетингової фірми.
Він звертався до маленького кругленького чоловічка. Той сидів у кутку, підперши рукою щоку. Ріжок довжелезного стола впирався йому в груди.
– Я вважаю, що Сухоребренко правий, – стрепенувся Місячко. – Справді, для поліпшення роботи усіх ланок необхідно вдосконалювати приватну ініціативу.
– А що Ви скажете на пропозицію Бджільної змінити рекламу?
Хвилин десять у залі чулися тільки два голоси: оксамитовий голос директора і тенор Місячка. Вони жваво обмірковували проблеми.
– Що то – досвід! – прошепотіла новопризначена завідувачка фінансового відділу Нетреба своїй подрузі.
Місячко повертався додому у супроводі молодого колеги, недавнього студента, який уперше був присутній на нараді фахівців.
– Чудово! Які у Вас свіжі ідеї! – захлинався від захвату недавній безробітний.
– Та я майже усю нараду проспав. Тільки ж ти – нічичирк.
– А як же Ви дізналися, про що йдеться?
– Еххехе! Та я скільки років працюю, ще від кооперативів. А обмірковують практично одне й те саме. От і дрімаю, доки не спитають. Поки що без проколів.
В. КУЖІЛЬ
