Так називають автомобілісти ділянку республіканської траси, яка бере свій початок від передмістя Білгорода–Дністровського до розвилки в селі Монаші. Багатьом водіям важко вигладити з пам’яті враження від екстремальної їзди по ній.
Втім, називати дорогою цей транспортний напрямок язик не повертається. Їхати по зруйнованому асфальтовому покриттю без напруги можуть тільки великовантажні хури, водії яких підкріплюють шлях міцним шоферським слівцем. Інші вже багато місяців підряд заздалегідь звертають на заїжджену паралельну ґрунтівку.
На відміну від інших «гучних» доріг у Білгород–Дністровському районі, що їх люди погрожують перекрити живим щитом, дорога на Монаші славою не користується. Тут жодного разу не спалахували організовані протестні акції, на відміну від «дороги смерті» уздовж чорноморського узбережжя до села Приморського. Хоча жителі довколишніх сіл не менше страждають від незручностей під час поїздок.
В останні дні дорога на Монаші виявилася настільки зруйнованою, що рухатися по ній уникають навіть джипи. Водії воліють накинути зайві 20 кілометрів, дістаючись до пункту призначення вздовж Дністровського лиману через Випасне, Сухолужжя та Семенівку. Тільки б зайвий раз не випробовувати машину в умовах екстремального водіння. А того, хто через незнання ризикне проїхати по цьому напрямку, очікує безліч неприємних сюрпризів.
Ремонт на даній ділянці дороги Т–16–04 Одеса – Монаші влада намічала вже цього року. Він обіцяв закріпити успіх реконструкції траси через Затоку та кароліно–бугазьку косу, де сьогодні радіє око водія та пощаджені протектори його автомобіля. Але, як повідомили в Білгород–Дністровській РДА (у її віданні ця дорога не перебуває), на монашівському напрямку в підсумку відремонтовано тільки близько 500 метрів на спуску–підйомі в районі села Турлаки. Прикро, що найзруйнованіших місць лопата дорожнього робітника так і не торкнулася.
Згідно з однією з письмових відповідей Служби автомобільних доріг в Одеській області Білгород–Дністровській РДА, роботи на цій дорозі загального користування виконуються за поточним середнім ремонтом із зазначенням певних ділянок. Остаточні терміни їх завершення намічені на травень – червень 2013 року.
Але така перспектива тішить лише частково. А як пережити майбутню зиму? По даному маршруту рухається рейсовий транспорт загального користування на Монаші, Маразліївку, Широке, Дивізію, Садове, Арциз, Болград і далі. Найближчим часом готують до роботи маршрут одного з міських автопідприємств на Андріївку. За встановленими правилами, автобуси не мають права відхилятися від маршруту ні на метр. Насправді ж багато які з них з’їжджають на ґрунтівку за першої ж зручної нагоди.
Причому «рятівна» ґрунтівка вже доведена до жалюгідного стану. Увесь транспортний потік переважно проходить тут. Ями сягнули такої небезпечної глибини, що стають причиною аварійних ситуацій навіть у світлий час доби. У деяких місцях дорога настільки вузька, що на ній не можуть розминутися дві машини. Але водії приловчилися, проклавши об’їзд по краю озимого поля із дружними сходами пшениці.
– Господарники нашого району – найперші зацікавлені, щоб дорога була відремонтована, – говорить керівник ФГ «Колос» Борис Петрович Юрескул. – Під час жнив на ній попсовано чимало нервів. Ми й самі намагалися засипати найглибші ями. Незрозуміло, чому підрядники підлатали на сьо–годні менш небезпечні ділянки цієї дороги?
– Навіть думати не хочеться, що станеться з ґрунтівкою, якщо підуть дощі або почне танути сніг, що випаде, – стурбований керівник ТОВ «Белтранс» Георгій Кофов, – але ж людям потрібно їхати! А тут і «швидка допомога» пробирається, й інший спецтранспорт. Але найнебезпечніше, що й ця ґрунтова дорога в будь–який момент може стати непрохідною, а отже, дорогою мук…
