Ось уже 35 років функціонує Арцизький історико–краєзнавчий музей. Вісім років ним керує Ганна Дмитрівна Скліфасовська. За ці роки до 690 експонатів додалося 11 тисяч. За цим – скрупульозна праця Скліфасовської, її любов до свого краю та його людей. Сьогодні Ганні Дмитрівні важко сказати, зі скількома з них їй довелося зустрітися у пошуках майбутніх експонатів музею. Але ж далеко не всім хотілося розлучатися зі звичними речами, які зберігалися у них. Умовляла, переконувала земляків. Іноді багато років. Як, наприклад, це було з хозяйккою стародавнього глиняного надбитого горщика для приготування в ньому бринзи. Ганна побачила його, коли він валявся посеред калюжі в одному сільському дворі. Проте господиня дуже довго відмовлялася його віддати. Так було і з шинеллю залізничника 70–річної давнини, за якою Ганна завзято «полювала». А от стародавню порцеляну з вензелем заможного власника та самовар 1898 року їй віддали без жалю.
Господарство Ганні дісталося у стані, близькому до жалюгідного. У приміщенні було холодно, вогко, обсипалися стіни. Тому почали все з ремонту власними зусиллями і до Дня міста навіть встигли оформити виставку робіт чудового фотохудожника Володимира Коваля та популярних художників братів Слюсарів. Дала Ганна лад і на невеличкій ділянці вулиці напроти музею, на якій сьогодні експонуються привезені з болгарських сіл кам'яні корита, молотильні камені. Спасибі начальникові РЕМу Владиславу Іванову – техніку виділив, людей, вони ж і експонати привезли. На щастя, помічники в музею є – завод ЗБВ, управління газового господарства; агрофірми «Бургуджи» і «Дністровська», хлібозавод, райспоживспілка та райлікарня, автопідприємство, Укрпошта і «Телеком», приватні підприємці. Дуже тепло відгукується Ганна про одного з них – Анатолія Стойкова. Він дав гроші на ґрати для вікон, шибки яких постійно розбивали вночі хулігани. А встановила грати ра–йонна лікарня. Зараз Ганна домагається у міськраді, щоб будівлю музею обгородили. Поки що не дуже вдається, і двір як і раніше залишається прохідним, що завдає чимале клопоту.
А музей справді став гордістю міста, району, про що свідчать відгуки вдячних відвідувачів.
«Вражені багатющим матеріалом музею. Праця – титанічна!» – написали гості із Софії. «Приємно здивований великою кількістю дуже цікавих експонатів. Завдяки Ганні Дмитрівні, Арциз побачив зовсім іншими очима», – пише колишній арцизець, нині – житель американського континенту Зіновій Вайтман.
Нещодавно відкрито три нові виставкові зали. Вони розмістилися у відремонтованому приміщенні, яке примикає до основної будівлі музею. Тут зібрані матеріали про історію Арциза радянського періоду, Арциза літературного, представлені роботи самобутніх умільців, зокрема, із села Виноградівки Василя Діордієва та фотовиставка Альони Чернишової.
На урочистостях, що відбулися нещодавно, з приводу 35–річчя музею багато щирих теплих слів сказали Ганні Дмитрівні заступник голови районної ради Людмила Радулова, керівник апарату райдержадміністрації Володимир Ткаченко, завідувачка етнографічного відділу обласного музею «Україна степова» Оксана Караджа та старший науковий працівник щодо роботи з громадськими музеями Галина Загребнюк.
Г. Скліфасовську справедливо визнано жінкою року в номінації «Культура та мистецтво» за підсумками обласного конкурсу.
– Те, чим я займаюся, зберігаючи історію для нащадків, – справа всього мого життя, – говорить Ганна Дмитрівна.
