У випадкових перехожих, кількох молодих людей на вулицях Ширяєвого, поцікавилась, чи знають і чи шанують вони народні традиції, свята та обряди?
– Зимові свята у нашій родині шануються. Можливо, не дотримуємося усіх традицій, але вони мені подобаються, – сказав у відповідь молодик, попередньо знявши навушники від мобільного телефону.
– Хоч сама не співаю, не маю таланту, зате люблю слухати українські народні пісні, – сказала інша моя співрозмовниця. – До речі, у нас цікаві святкові програми провадяться у Будинку культури, – додала вона.
Уже в розмові із начальником відділу культури райдержадміністрації Світланою Шендерук та директором районного Будинку культури Володимиром Тисячнюком докладніше дізналась, як тут шанують і пропагують народні традиції, національні свята та українську пісню. Зрозуміла, що ширяївські культпрацівники мають певні напрацювання. Так, років п’ять тому запроваджене народне гуляння на Василя та Маланку. У ці дні на центральній площі селища відбувається святкове дійство.
– У заході беруть участь майже всі сільські заклади культури району, – повідомила Світлана Вікторівна. – Щороку програму вдосконалюємо, вводимо щось нове. От цього року для кожного села ставили намет. Були гоголівські герої Солоха і Панько, ряджені, багато щедрувальників. Родзинкою стало проведення караоке для численної публіки.
З метою популяризації української народної пісні у районі провадиться огляд-конкурс, названий на честь відомого земляка-воїна – Героя Радянського Союзу Миколи Сташека. Він родом із села Григорівки Олександрівської сільської ради. Саме тут, за підтримки керівника громади Віталія Лебедя, і проходить цей фестиваль пісні. У ньому беруть участь любителі українського співу – як солісти, так і ансамблі та хорові колективи. Минулої осені (конкурс відбувається у жовтні-листопаді), перемогу здобули аматори Вікторівського сільського будинку культури та солістка – вчителька Старомаяківської ЗОШ Оксана Довбишенко.
Слід віддати належне організаторам конкурсу. Сюди навіть запрошують духові оркестри із сусідніх районів – Ананьївського та Балтського. До речі, і ширяївські аматори минулоріч також побували у багатьох районах області із концертами. Це були благодійні виступи для жителів сільської глибинки і для вихованців спеціалізованих дитячих закладів.
– Ми звернули увагу і на місцевих народних майстрів та рукодільниць. Їм є що показати, тож будемо поєднувати виставки їхніх робіт із конкурсами та фестивалями, пообіцяла Світлана Шендерук. – Серед наших любителів народної творчості і учасників художньої самодіяльності багато молоді. Вони підтримують надбане старшим поколінням, пропагують його. І це тішить, – зауважила співрозмовниця.
Попереду ще одне чудове свято народної пісні на честь землячки Надії Савенко. У 70-ті роки вона працювала бригадиром колгоспної овочівничої бригади села Мар’янівки, нагороджена орденами «Знак Пошани» та Трудового Червоного Прапора. З ініціативи Н. Савенко була створена хор-ланка, яку згодом назвали «Надія». Мар’янівська хор-ланка виборола звання «народного колективу» і була тривалий час популярною і в районі, і за його межами. Трудівниці-артистки побували на республіканських фестивалях, виступали у Сорочинцях на ярмарку, брали участь в обласних конкурсах. За активну громадську діяльність, любов до української пісні та популяризацію її Надії Савенко було присвоєно звання заслуженого працівника культури України.
Мар’янівський сільський голова Володимир Сауленко вніс пропозицію відродити цю славну сторінку історії села і на честь Надії Савенко організувати фестиваль народної пісні. У відділі культури райдержадміністрації його підтримали.
