Коли кримчанку Раїсу Курносенко після закінчення кооперативного технікуму направили на роботу до райцентру Іванівка на Одещині, дівчина не дуже зраділа. Та зрозумівши, що починати десь потрібно, приїхала. З цим селищем її назавжди поріднила доля.
За направленням працювала в райспоживспілці. Робота подобалася. Мріяла про кар’єрне зростання, пам'ятаючи настанови батька: "Вивчись, доню. Мені доля не дала такого шансу – війна…"
1979 року здобула вищу освіту. У сім’ї найбільшим щастям було народження донечки, а згодом – синів-близнюків. Родина, домашні клопоти… Крутилася, мов білка в колесі.
У 1991 році Раїсі Василівні запропонували посаду майстра виробничого навчання майбутніх продавців у щойно відкритому Іванівському професійно-технічному училищі (тепер – ліцей). Порадившись з чоловіком, зваживши всі "за" і "проти", погодилася змінити роботу. Час довів: з вибором не помилилася. Знадобилися вміння працювати з дітьми та досвід викладацької діяльності в навчально-виробничому комбінаті при райспоживспілці. Для кращого засвоєння навчального матеріалу викладач-практик організувала магазин для учнів. Тут підопічні і продавці, і покупці. Опановують секрети ввічливого спілкування, уміння запропоновувати товар. Одне слово, пізнають професію різнобічно, з усіма тонкощами. Постійно перебуваючи в колі своїх вихованців, викладач переймається їхніми турботами, першими дорослими проблемами, а найголовніше – по-материнськи прагне зрозуміти і допомогти вихованцям в усьому. Тому і вважають учні Раїсу Василівну Курносенко не просто викладачем, а й мудрим порадником, другом.
– На жаль, стрімкі зміни в суспільстві негативно впливають на молоде покоління. Навчання та старанність для дітей, які вступають до ліцею, перестали бути метою. Але навчальний заклад для багатьох наших учнів – то перші кроки у самостійне життя. Доводиться не лише навчати їх майбутній професії, а й роз’яснювати, виховувати, радити, давати настанови. У моїй викладацькій роботі все починається з довіри. Лише повіривши, діти старанніше ставляться до вивчення предмету, – відзначає Раїса Василівна.
Толерантна, доброзичлива, щира, турботлива, вона завжди в гущі життя своїх учнів. А вдома – кохана дружина, любляча мати, берегиня своєї родини, гарна господиня.
