Школа на селі… Це не простий заклад освіти зі стандартним набором предметів. Це – педагогічна лабораторія, де здійснюється безперервний виховний процес. Це – оаза дитячої творчості. Це – соціо-культурний центр села. Саме так позиціонує себе школа-ліцей у найбільшому селі Ренійського району – Новосільському.
Цікавий такий факт, що в цій школі викладають трьома мовами. Батьки першокласників самі вирішують, чи буде їхня дитина опановувати науки державною українською, або мовою міжнаціонального спілкування російською, або ж рідною молдавською. І нехай це – додаткові бюджетні асигнування (набираються три паралелі), але позбавляти права вибору мови навчання, гарантованого законодавством, не можна. Цю позицію ось уже десять років обстоюють директорка школи-ліцею Надія Петрівна Вранчану та її колектив.
У Новосільській школі ми побували у другій половині дня, коли, здавалось би, тут мусить запанувати мертва тиша. Однак і після обіду в цьому навчальному закладі вирувало творче життя.
У стінах школи розташувався регіональний Центр туризму і краєзнавства, створений свого часу великим ентузіастом своєї справи Валерієм Кожокару. Сьогодні цей позашкільний заклад освіти очолює Ганна Трифонова.
За роки роботи Центру юним туристам і краєзнавцям вдалося зібрати чимало експонатів, що розповідають про життя засновників села – хліборобів і скотарів. Причому, діти не лише вивчають минуле, але й несуть його в майбутнє. Тут і донині дівчатки навчаються ткати килимові доріжки на дерев'яному верстаті, чим займалися їхні прабабусі, а хлопчики плести кошики з лози – як робили їхні прадіди. За словами Н.П. Вранчану, музей регіонального Центру туризму і краєзнавства, що спочатку працював на громадських засадах, уже здобув офіційний статус. Сюди запрошують усіх гостей села.
Постійну прописку в стінах Новосільської школи-ліцею одержала філія районної Станції юних техніків. Після уроків діти охоче відвідують гуртки народної іграшки, який веде Світлана Кокош, і етнографічний під керівництвом Зінаїди Гєргі. Тут доводиться навчатися всього – створювати ескізи, працювати з різними матеріалами, володіти всіма техніками вишивки. Результат цієї копіткої роботи – успішна участь дітей з Новосільського у виставках і конкурсах юних техніків.
Є в Новосільському ще один унікальний позашкільний заклад освіти – Станція юних натуралістів. Він має у своєму розпорядженні власну базу і ділянку землі. З ранньої весни й до пізньої осені діти під керівництвом фахівців вирощують тут квіти, овочі, дерева і кущі, опановуючи на практиці всі секрети агрономії. Багатьом сільським дітям ці знання допомагають у подальшому житті. Новосільське – єдине в Ренійському районі село, жителі якого масово займаються вирощуванням овочів у закритому ґрунті, постачаючи вітамінну продукцію до багатьох регіонів України, забезпечуючи собі додаткове джерело доходів.
У холодну пору року вихованці Станції юних натуралістів переходять на «зимові квартири» – у школі виділений спеціальний кабінет, де діти вивчають теоретичний матеріал, пишуть перші наукові роботи.
Юні натуралісти перетворили школу на мальовничий зимовий сад – із зеленими алеями і галявинами, тепле літо тут панує навіть у зимові хуртовини.
Школа на селі… Саме вона, переконана Н.П. Вранчану, може й зобов'язана дати кожній дитині найширші можливості для самореалізації. Щоб сільські діти не заздрили міським.


























