На конкурс «Ярмарок сміху»

Біла ворона

Зайшов у автобус старенький дідок.

Він стомлений був і спиравсь 

на ціпок.

В салоні було пасажирів багато,

І діду з ціпком довелося стояти.

Та ось хтось сказав юнакові одному: 

– Ви місце своє уступили б старому.

Юнак відповів так, примруживши очі:

– На білу ворону буть схожим 

не хочу…

Скажіть, чи потрібна 

в цім разі мораль? 

Горбатого виправить домовина.

По правді сказати, батьків мені жаль,

Що мають такого нахабного сина.

 

Хто винен?

Маленького внука питає бабуся:

– Скажи-но мені, моя мила лапуся:

Хто в цьому вікні вибив шибку?

Зізнайсь, золота моя рибка…

 

– Це мама розбила, але винен тато,

А мамочка зовсім тут не винувата.

Вона в нього миску жбурнула.

Напевно б, і не промахнула.

 

Мій татко пригнувсь, як назло,

От миска й попала у скло.

 

Про габарити

Не впустив водій в автобус 

Музиканта з контрабасом,

– Ви ще, – каже, – прикотили б

Бочку з пивом або з квасом.

 

Нам великі габарити

Не дозволено возити.

Ви б з цим басом не возились,

А на флейті грать навчились…

 

Член спілки

До нас приїхав член якоїсь спілки…

Якої саме – він не пам’ятав,

Бо так наглюкався горілки,

Що в дзеркалі себе сам не впізнав.

 

Ходив, хитаючись, і бив себе 

у груди:

– Я член! Я член, – запінившись, 

кричав.

Йому не заперечували люди,

Всі бачили, що правду він казав.

 

Запорука успіху

Ходить  Півень по подвір’ї,

Весело пісні співає.

Хвіст – всіх кольорів сузір’я –

На веснянім сонці сяє.

 

А навколо квокчуть кури,

Півень кожну доглядає.

Пес Сірко сумний, понурий

Півня з заздрістю питає:

 

– Як тобі вдається, друже,

Жити весело й безхмарно?

– Я тружусь багато дуже,

Але все ж, як бачиш, марно…

 

Півень вмить відповідає:

– Підказати можу дещо:

Я жінок багато маю,

Але ж ні одної тещі.

Олександр КОРЕМБЛІТ, м. Котовськ

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті