Біла ворона
Зайшов у автобус старенький дідок.
Він стомлений був і спиравсь
на ціпок.
В салоні було пасажирів багато,
І діду з ціпком довелося стояти.
Та ось хтось сказав юнакові одному:
– Ви місце своє уступили б старому.
Юнак відповів так, примруживши очі:
– На білу ворону буть схожим
не хочу…
Скажіть, чи потрібна
в цім разі мораль?
Горбатого виправить домовина.
По правді сказати, батьків мені жаль,
Що мають такого нахабного сина.
Хто винен?
Маленького внука питає бабуся:
– Скажи-но мені, моя мила лапуся:
Хто в цьому вікні вибив шибку?
Зізнайсь, золота моя рибка…
– Це мама розбила, але винен тато,
А мамочка зовсім тут не винувата.
Вона в нього миску жбурнула.
Напевно б, і не промахнула.
Мій татко пригнувсь, як назло,
От миска й попала у скло.
Про габарити
Не впустив водій в автобус
Музиканта з контрабасом,
– Ви ще, – каже, – прикотили б
Бочку з пивом або з квасом.
Нам великі габарити
Не дозволено возити.
Ви б з цим басом не возились,
А на флейті грать навчились…
Член спілки
До нас приїхав член якоїсь спілки…
Якої саме – він не пам’ятав,
Бо так наглюкався горілки,
Що в дзеркалі себе сам не впізнав.
Ходив, хитаючись, і бив себе
у груди:
– Я член! Я член, – запінившись,
кричав.
Йому не заперечували люди,
Всі бачили, що правду він казав.
Запорука успіху
Ходить Півень по подвір’ї,
Весело пісні співає.
Хвіст – всіх кольорів сузір’я –
На веснянім сонці сяє.
А навколо квокчуть кури,
Півень кожну доглядає.
Пес Сірко сумний, понурий
Півня з заздрістю питає:
– Як тобі вдається, друже,
Жити весело й безхмарно?
– Я тружусь багато дуже,
Але все ж, як бачиш, марно…
Півень вмить відповідає:
– Підказати можу дещо:
Я жінок багато маю,
Але ж ні одної тещі.
Олександр КОРЕМБЛІТ, м. Котовськ
