Пишаюся своїм товаришем по зброї

У газеті «ОВ» за 24.08.2013 р. мою увагу привернув матеріал Лани Воліної «Стимул для подальшої роботи» – із прекрасним фотознімком Анатолія Вакуленка.

Ця публікація збурила мою пам’ять. У п’ятдесятих роках я проходив військову службу в одному з’єднанні разом із Григорієм Трояном. Я пам’ятаю його майором, підполковником, коли він командував школою з вишколу сержантів. Це був високоерудований, вимогливий офіцер, що знав досконало свою справу. Сам тільки зовнішній вигляд викликав почуття гордості, замилування, він був взірцем для всього офіцерського складу.

Усі показні заняття для офіцерського складу не тільки з’єднання, але й округу доручалися підполковникові Трояну Г.Л.

Після таких занять присутні командири збагачувалися знаннями, досвідом і несли це до своїх підрозділів.

Мені не раз випадало зустрічатися із Григорієм Трояном, коли я служив у з’єднанні, і тоді, коли полковник Троян був комендантом міста Одеси. І після звільнення в запас, і коли він очолював автошколу ДТСААФ, яка готувала водіїв для армії.

І на якій би посаді він не перебував, скрізь дотримувалися порядок, дисципліна, організованість. У цьому він увесь – почесний ветеран Збройних сил генерал-майор Троян Григорій Леонтійович.

Бажаю йому доброго здоров’я, бадьорості духу, добробуту й багатьох років життя.

Із щирою повагою

Дмитро ЧАРКІН, ветеран Великої Вітчизняної війни, полковник у відставці

Від редакції: Учасник Великої Вітчизняної війни, ветеран військової служби, наш багаторічний автор Дмитро Федорович Чаркін визволяв Україну від фашистів, був поранений. Через багато років, уже в мирний час, доля завдала нових жорстоких ударів – пішли з життя його дружина й дочка… На довершення до всіх бід люди, які могли б стати близькими, висунули претензії на його квартиру. Вдумайтеся: чоловік, що проливав кров за нашу з вами свободу, змушений судитися. Чи такої старості заслуговує солдат-визволитель? Невже горезвісні квадратні метри зробили душі людей такими ж квадратними й вимірюваними? 

Як повідомив нам Д. Ф. Чаркін, справу розглядає вже Вищий спеціалізований суд України. Славний ветеран упевнений у своїй правоті, і ми сподіваємося на справедливість Феміди. Дай Вам бог здоров’я, Дмитре Федоровичу! А совість тим, у кого її немає, не поверне жоден суд…

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті