Сьогодні шум інформаційного водоспаду настільки гучний, що… Коротко кажучи, здивувати нині обивателя важко. Іван Папушенко таки здивував, коли на вершині спекотного літа вирушив у складі команди (65 чоловік) плавців-екстремалів з різних країн підкорювати Берингову протоку. Люди, далекі від спорту в цілому, від екстриму тим більше, неодноразово за останні тижні по телефону або в особистому спілкуванні з авторами публікації в «Одеських вістях» від 03.08.2013 ставили одне й те саме запитання: як там наш Папушенко? Минуло три тижні, і ось «Синдбад-мореплавець» дає своїм товаришам за Асоціацією «моржів» Придунав’я імпровізовану прес-конференцію на рідному березі.
Але спочатку був дзвінок з Одеси, точніше, з Аркадії. Знаючи невгамовного плавця, ми анітрохи не здивувалися. Після участі в запливі на Тихому океані, який виявився зовсім не тихим (висота хвилі – 4-5 метрів, температура води 2-8 градусів за Цельсієм) Папушенко одразу ж після прибуття привітався із Чорним, найріднішим, морем.
У тієї медалі, з якою ви бачите спортсмена на знімку, є кілька достоїнств. По-перше, це – нагорода за спортивне досягнення з плавання у холодній воді у відкритій водоймі. Друге – політичне, адже Папушенко представляв нашу країну. І, нарешті, культурне. Перший міжконтинентальний заплив сприяв зміцненню дружби народів.
Землякам героя зворушливо було слухати, як тепло прийняли його росіяни, як на рівні Міністерства оборони РФ проект фінансувався та організовувався і, зрештою, як годували учасників, частенько згадуючи різними мовами слово «сало».
Попереду чемпіонат світу-2014 із зимового плавання у Гельсінкі (Фінляндія), і в команді України ізмаїлець Іван Папушенко – безумовний лідер. А ще Іван Георгійович поділився з нами ідеєю запливу по зимових пляжах Одеси, по цьому, справді золотому, поясу Південної Пальміри. Звичайно ж, у співдружності з «моржами» міста-героя.


























