Роберт, 7 років (м. Одеса):
– У нашої класної керівниці дуже гарний голос. Мені подобається його слухати, коли вона читає нам оповідання або вірш. Ще Людмила Олександрівна дуже цікаво розповідає казки й різні повчальні історії. На її уроках дуже весело і цікаво.
А вчителька з англійської мови говорить дуже голосно й ніби пищить. Це неприємно.
Хочеться, щоб у всіх учителів були добрі й приємні голоси.
Наталя, 30 років, продавець-консультант (м. Одеса):
– Сучасні діти потребують до себе сучасних підходів. Погодьтеся, це вже не ті дівчатка та хлопчики, якими ми себе пам’ятаємо. Часто чую, що стало багато гіперактивних дітей. І, мовляв, батькам слід щось із цим робити: повести до фахівця або якимось чином давати вихід зайвій активності. Легше всього, на мій погляд, охрестити дитину майже некерованою, ніж знайти підхід до неї, зацікавити, захопити. Діти – це індивідуальності. І цілком природно, коли той самий педагогічний прийом не діє на всіх учнів у класі. Виходить, потрібно переглянути свою методику, пошукати нові шляхи діалогу з дітьми.
Не сперечаюся, є учителі, які поповнюють свої знання постійно, підвищують кваліфікацію тощо. Але разом з тим, досить часто зустрічаються такі, у яких дитина на уроках просто відсиджує шкільний час, практично не вловлюючи нову інформацію. Їй нудно. Усе тому, що не знайдено «ключик» до неї. Дуже хочеться, щоб таких вчителів було менше.
