Дискусія про майбутнє Преображенського парку в Одесі велася протягом декількох останніх років. Більшість учасників цієї дискусії виступали за створення меморіального комплексу, який увічнив би пам’ять про тисячі людей, похованих на Першому (Старому) християнському цвинтарі.
Наприкінці ХVIII сторіччя на окраїні міста з’явився цвинтар. На ньому сформувалися ділянки, де ховали померлих за релігійним принципом, – християнським, єврейським, магометанським, караїмським, а також ділянки для поховання самогубців і жертв численних епідемій. У 1820 році був освячений храм Усіх Святих, розташований біля входу на цвинтар.
Старий цвинтар кількаразово розширювався. Наприкінці ХIХ – початку ХХ століття він займав приблизно 34 гектари в межах вулиць Мечникова, Новощепний ряд, Водопровідної, Високого та Трамвайного провулків, включаючи і відому гору Чумку.
На першому християнському цвинтарі були поховані Фелікс де Рибас, який подарував Одесі Міськсад, брат Пушкіна Лев, учасник декількох воєн – російсько-турецьких, російсько-французької, російсько-шведської, Вітчизняної 1812 року, а також двох походів Суворова, генерал від інфантерії Іван Сабанєєв, граф Олександр Строганов, який передав науковій бібліотеці нинішнього ОНУ ім. І.І. Мечникова унікальні фонди (їх збирали кілька поколінь родини Строганових), акторка Віра Холодна та безліч інших людей, які своїми долями творили світову славу Одеси.
Втім, початок ХХ століття поступово змінив ставлення до Старого цвинтаря. Храм Усіх Святих був закритий у 1934 році. У 1937 році на частині цвинтаря організували парк культури та відпочинку ім. Ілліча, а на території, що залишилася, – зоопарк.
На сьогоднішній день, нарешті, ухвалено рішення щодо створення історико-меморіального комплексу. Програму реконструкції парку розраховано на три роки – з 2014 по 2016. Наступного року з міського бюджету планується виділити близько 13 мільйонів гривень, у 2015 та 2016 – по 2,5 мільйони.
Реалізація наміченого буде вестися в три етапи. На першому потрібно буде зібрати відсутні архівні матеріали. Вже зараз національні громади заявляють про існування на території Першого цвинтаря ділянок, де знайшли останнє заспокоєння багато греків, поляків, чехів, а також французів та італійців – їх було чимало серед першобудівників Одеси. Документи дозволять відновити історичну справедливість. Одночасно намічено відбудувати храм Усіх Святих, обгородити територію комплексу та обладнати входи. Поки що територія парку, що називається, відкрита всім вітрам.
На другому етапі планується провести упорядкування з розміщенням малих архітектурних форм на центральній алеї Преображенського парку, побудувати музей, упорядкувати зелену зону та розв’язати питання з нормальним освітленням парку у вечірній та нічний час.
Третій етап буде безпосередньо пов’язаний з організацією музейної експозиції, встановленням комп’ютерного інформаційного ресурсу, де кожний охочий зможе довідатися про історію Старого цвинтаря і одержати дані про поховання своїх предків. З’являться за периметром парку і камери відеоспостереження, щоб попередити випадки злодійства та вандалізму.
Поки що залишається неясним, що очікує в майбутньому території, які не увійдуть до складу історико-меморіального комплексу. Адже Старий цвинтар займав 34 гектари, а парк Преображенський – усього 12,6. Отже, більша його частина як і раніше залишиться під автомобільними дорогами і трамвайними коліями, будинками, зоопарком разом з усіма похованими колись одеситами. Напевно, зі мною погодиться багато хто: повним відновленням історичної справедливості такий розвиток подій ніяк не назвеш. Швидше за все, доведеться продовжувати роботу щодо пошуку варіантів виведення з території Старого цвинтаря хоча б зоопарку. Для початку…
