Ви ніколи не замислювалися, на яку висоту зможете піднятися по стрімкій стіні з невеликими виступами? От і я не замислювалася, доки не потрапила на одну з баз Одеської дитячо-юнацької спортивної школи № 12 міського управління фізкультури та спорту. А рекорд мій – півметра від землі та півтора метра по стінці. Він здався незначним восьмирічній Єлизаветі Желобко, яка без особливих зусиль підкорила непереборну, на мій погляд, стіну. На неї з гордістю дивився дідусь Олександр Стецюк, який регулярно приводить онучку на заняття.
– Вона в нас екстремалка. Ходить на скелелазіння з першого класу. Дуже пишаємося нею. Ось нещодавно привезла із всеукраїнських змагань дві медалі. А вдома їх вже близько двадцяти. Наздоганяє маму, яка свого часу займалася фігурним катанням. Мені, як колишньому спортсменові, приємно бачити, що ці діти розвивають своє тіло, зміцнюють м'язи, а не сидять днями безперервно за комп'ютером.
Школу для юних скелелазів було організовано у 2005 році. На сьогоднішній день у неї три бази. На одній з них розташований п’ятнадцятиметровий еталонний стенд, який відповідає світовому стандарту. Саме завдяки йому учні школи на змаганнях ні в чому не поступаються своїм закордонним суперникам.
У школі займаються близько двохсот дітей. Їх набирають із п'яти років.
– Ми культивуємо три напрями: скелелазіння, дитячий альпінізм і туристичне орієнтування, – говорить директор школи Любов Зімова. – Дітей навчають техніці альпінізму, роботі з мотузками, вмінню поставити намет, розпалити багаття. Наші діти ходили у походи в паркові зони міста та області. Також вони виїжджають у Крим і на Кавказ. Базу для орієнтування теж становлять парки Одеси і регіону. У межах цього напряму діти їздять по країні і виїжджають за кордон на змагання.
Ми вдячні за підтримку Одеському міському управлінню фізкультури та спорту. Також нам дуже допомагає Доброчинний фонд Олексія Михайловича Ставніцера. Допомога полягає не лише у поповненні матеріально-технічної бази. Наприклад, минулого року представники фонду оплатили нашим спортсменам дорогу на чемпіонат світу серед молоді, на змагання в Канаді та Китаї. Крім того, завдяки об'єднанню скелелазів і альпіністів, у нас протягом декількох років дуже високі результати.
Досягнення справді вражають. У 2010 році на молодіжному чемпіонаті світу учні школи Олександра Будгусаім і Анастасія Сависько посіли відповідно друге-третє місця. У 2011 році Настя посіла друге місце вже на дорослому чемпіонаті світу і виконала норму майстра спорту міжнародного класу. У 2012 році Костянтин Павленко посів друге місце на молодіжному чемпіонаті Європи.
– Найрезультативнішим у нас був минулий рік, – повідомила Любов Василівна. – На молодіжному чемпіонаті Європи здобуто два других місця (Олександра Волкова, Костянтин Дмитрієв) і третє (Микита Лук'янов). І в цьому ж році на чемпіонаті світу в Канаді Костянтин Павленко посів третє місце.
Наші діти – кількаразові чемпіони та призери України. Нещодавно ми приїхали з фіналу Кубка країни, і в кожній групі в нас є або призери, або переможці. Серед малят – це Єлизавета Желобко і Євген Золотарьов (перші місця); наступна трохи старша група – Андрій Асіканкілі, Анастасія Салабаш (перші місця). У випробуваннях на швидкість подолання траси наші діти здобули весь призовий п'єдестал.
Для того, щоб діти могли домагатися високих результатів, у школі створюють всі умови.
– Навчання безкоштовне. Але тому що в нас не було власного обладнання, спорядження, ми створили тренерську раду та батьківський комітет. Їхні представники ведуть чіткий облік батьківської допомоги. Вони й збирають гроші на придбання мотузок, зачіпок, страхувальних систем. Адже ми потребуємо постійного оновлення. Мотузки швидко старіють. Цього року в нас пішло близько двох з половиною тисяч метрів мотузки. Крім того, необхідно й інше спорядження. Часто ламаються зачіпки, зношуються карабіни. Завдяки батькам ці проблеми розв’язуються оперативно. Так, нещодавно ми придбали набір еталонних зачіпок, вартість яких досягає семисот доларів. Батьки вирішили, що краще придбати їх для нашої школи, ніж виїжджати до Європи і там тренувати дітей. Завдяки цьому якісному обладнанню показники зростають з року в рік.
Олександр Павленко займається скелелазінням вже шість років. Він без зусиль підкорює один із найскладніших маршрутів по карнизу. Спритно спускається і розповідає, що в його родині довідалися про школу від знайомих. Він прийшов разом із братом. Зараз обидва – призери чемпіонату України. У брата також бронза на чемпіонаті світу, як відзначалося вище.
Молодий чоловік впевнений, що в майбутньому скелелазіння допоможе йому досягати поставлених цілей, якими б важкими вони не здавалися.
– Я досяг того, чого хотів у спорті, і досягну бажаного в житті. Цей спорт виховав у мені завзятість, волю до перемоги, неможливість повертати назад і… почуття партнерства.
Альпінізм вважається командним видом спорту. І, як стверджують тренери, розвиває не лише м’язи, але й почуття відповідальності за товариша, витривалість, виховує майбутніх чемпіонів. Не лише в спорті, але й у житті.
Із друзів, однокласників та ровесників чемпіона Сашка Павленка ніхто не займається цим видом. Та й знайомих хлопців, захоплених спортом, юнак перерахував по пальцях однієї руки.
У звітах департаменту освіти та науки нашого міста сказано, що у 2012 навчальному році позашкільною освітою охоплено 40 відсотків дітей та молоді Одеси. Із цих сорока відсотків – одинадцять становить фізкультурно-спортивний напрям.
