Як відомо, торік Одеська область посіла перше місце в державі за темпами зростання виробництва валової продукції сільського господарства, які склали понад 140 відсотків. Зокрема за обсягами виробництва зерна – 195 відсотків, соняшнику – понад 160, винограду – 120 відсотків. І тільки щодо овочів допущено зниження. Ці та інші дані були оприлюднені на черговому семінарі, який провів департамент агропромислового розвитку облдержадміністрації разом зі вченими Одеського селекційно-генетичного інституту.

– Такі аналітичні зустрічі ми традиційно проводимо для начальників районних управлінь агропромислового розвитку, головних агрономів та інших фахівців перед початком весняно-польових робіт з метою відпрацювання певного алгоритму дій, програми на весняних ланах, щоб у поточному році закріпити і примножити тогорічні здобутки, – говорить перший заступник директора департаменту агропромислового розвитку Іван Панчишин.

– Який заділ вже зроблено під врожай поточного року?

– Скажу без перебільшення, що в області створена надійна основа для успішної роботи аграрного сектору економіки. Під урожай поточного року посіяно 960,5 тисячі гектарів озимих культур, в тому числі 829 тисяч гектарів на зерно, що складає 105,2 відсотка до минулого року, із них: пшениці – 522,1 тисячі гектарів, ячменю – 305,8 тисячі гектарів, жита – 1,1 тисячі. Також посіяно 131,5 тисячі гектарів озимого ріпаку. За нашими даними понад 96 відсотків посівів перебувають в доброму та задовільному стані.

– Наскільки я розумію, це ще не гарантує отримання гарного врожаю?

– Поки що все складається сприятливо. Але величина урожаю багато в чому залежатиме від дотримання всіх вимог агротехніки вирощування тієї чи іншої культури. Так, для озимих першочергове значення в даний час має підживлення посівів. Крім того, збіднілі на гумус та на основні елементи живлення, наші ґрунти не здатні сформувати повноцінний урожай без внесення мінеральних добрив. Тому при підживленні необхідно внести як мінімум 150-200 кілограмів на гектар аміачної селітри чи карбаміду, що буде дорівнювати 50-70 кілограмам азоту. Наразі головне завдання для керівників всіх рівнів – закупити необхідну кількість добрив. Їх потреба – 144 тисячі тонн. У господарствах вже є майже 110 тисяч тонн, або 75 відсотків від необхідного.

– Як ця робота ведеться в районах області?

– Можу констатувати, що більшість господарств регіону приступили до виконання цієї важливої технологічної операції. Загалом планується підживити всі посіви озимих на площі 960,5 тисячі гектарів. За нашими даними, вже підживлено близько 200 тисяч. До речі, ця робота почалася ще з осені. І під посів озимих було внесено на кожний гектар по 32 кілограми добрив в перерахунку на поживні речовини, що більше, ніж під урожай минулого року на вісім кілограмів. Але якщо в Кодимському районі внесли по 53 кілограми на гектар, в Березівському – по 47, в Татарбунарському – по 46 , то у Фрунзівському та Іванівському районах – лише по 11, Кілійському – по 6, Ренійському – по 4,3 кілограма на гектар.

– Бур’яни, хвороби рослин та різні шкідники завжди були головним болем селян…

– Сучасні технології догляду за посівами сільськогосподарських культур передбачають проведення комплексу заходів боротьби з грибковими, вірусними та бактеріальними захворюваннями, а також з різними шкідниками і мишевидними гризунами. Потреба в засобах захисту рослин – близько 1220 тонн. На даний час вже закуплено їх до тисячі тонн. У тім числі господарства повністю забезпечені протруйниками насіння. Зараз на посівах озимих та багаторічних трав здійснюються заходи щодо боротьби з мишевидними гризунами. Вже оброблено більше 190 тисяч гектарів посівів. В той же час, турбує ситуація із забезпеченням гербіцидами в Роздільнянському, Болградському, Ананьївському та Фрунзівському районах. Недостатньо забезпече­ні фунгіцидами сільгоспви­роб­ники Болградського, Сарат­ського, Роздільнянського, Велико­михайлівського і Татар­бунар­ського районів, інсектици­дами – Болградського, Комінтер­нівського, Роздільнян­ського і Тарутинського районів.

– На аграріїв ще чекає й така гаряча пора як весняна посівна. Що планується посіяти і скільки?

– Ярі культури, згідно з попередньою структурою, мають зайняти цього року щонайменше 838 тисяч гектарів, в тому числі зернові і зернобобові – 362,7 тисячі гектарів, технічні (без озимого ріпаку) – 318,5, овоче-баштанні та картопля – 73,5, кормові (без урахування багаторічних трав посіву минулих років та озимих на зелений корм) – понад 84 тисячі гектарів. Традиційно роботи розпочнуться з посіву ранніх ярих зернових і зернобобових культур. Прогнозується, що площа їх складе – 161,4 тисячі гектарів, в тому числі ярого ячменю – 120,2, гороху – 33, вівса – 7 тисяч гектарів. Це за умови, що не буде пересіву озимини.

– Важливо якої кондиції насіння потрапить до ґрунту. Чи не так?

– Безумовно. На сьогодні при потребі 19 тисяч тонн насіння до посівних кондицій доведено майже 22 тисячі тонн, тобто 115 відсотків від потреби. Але мушу зазначити, що в окремих районах не все гаразд з підготовкою насіння ранніх ярих зернових культур. Перш за все це стосується Балтського, Великомихайлівського, Комін­тернівського, Кодимського, Люба­шівського та Миколаївського ра­йонів.

– Політичний клімат в країні – не кращий. І він не може не позначитися на фінансуванні аграрного сектору економіки…

– Як ви знаєте, загальна потреба в коштах для проведення весняних польових робіт – 2,7 мільярда гривень. Власні ресурси сільгоспвиробників складають 1,9 мільярда або близько 70 відсотків від необхідного. Решту коштів, у сумі 0,8 мільярда гривень, необхідно залучити у вигляді кредитів, в тому числі 0,4 мільярда – банківських та через запозичення матеріальних ресурсів. Головне, що є домовленості з комерційними банками, котрі обіцяють створити сприятливі умови для отримання сільгосппідприємствами необхідних їм кредитних ресурсів.