Доки одні молоді люди у складі Національної гвардії України навчаються користуватися автоматом Калашникова і пістолетом Макарова, інші освоюють мирні професії. Брати Федір і Костянтин Вачеви, які живуть у селі Виноградівці Болградського району, майстерно опанували… доїльні апарати.
Юнаки працюють на фермі ПП «Герюш». Федорові – 18 років, а Кості – 17. Незважаючи на такий юний вік, вони самостійно справляються із групою у 25 корівок.
Сумлінно ставитися до праці хлопці навчилися у своїх батьків – відомих у Виноградівці хліборобів. Батько Віктор Вачев – механізатор широкого профілю, оре, сіє, жне. Його дружина Наталя, мати чотирьох дітей, трудиться у виноградарській бригаді. Заробітки синів стали доброю підмогою до сімейного бюджету.
Не можна не сказати про те, що останнім часом села відчувають дефіцит молодих кадрів. Випускники шкіл здебільшого прямують до вищих навчальних закладів, і лише деякі вступають до ПТУ й технікумів. А якщо молоді люди й здобувають робітничу професію, то все одно додому, у село, не поспішають.
Керівник ПП «Герюш», депутат Болградської районної ради Георгій Терзі розповідає, що в його господарстві серед механізаторів переважають люди старшого віку. Молодих хліборобів катастрофічно мало, а якщо і є, то вони – самоучки.
– Буває, бігає хлопець до батька або дядька на польовий стан, цікавлячись технікою, а після закінчення школи приходить в учні, – розповідає керівник. – Потім, освоївши техніку, починає працювати самостійно. У самоучки й знань, і навичок вистачає, і все-таки необхідно, щоб у хлопця був диплом про освіту.
У Виноградівці ми познайомилися з одним з таких трактористів – Миколою Кишлали. Так склалися у юнака сімейні обставини, що він не зміг після закінчення школи продовжити навчання – пішов працювати. Сьогодні Микола майстерно виконує в полі всі агротехнічні операції, але про навчання не доводиться й мріяти: хлопець одружився, народилася дитина, і треба забезпечувати родину матеріально.
Буваючи в селах південного регіону Одещини, часто доводиться чути від керівників сільгосппідприємств про гострий дефіцит молодих кадрів. Так, голова СВК «Дружба», що в селі Мирному Кілійського району, Володимир Тихонов починає шукати кадри вже в школі. Побачив, що хлопчисько цікавиться технікою – вмикає хлопцеві зелене світло. І найкращих наставників підбере, і нову техніку довірить, і добре слово не забуде сказати.
До речі, про слово. Заслужений працівник сільського господарства України Устина Чеботарьова, яка очолює один із провідних сільгоспкооперативів Кілійського району, не раз порушувала проблему громадського статусу хлібороба. Особливі дорікання в неї – засобам масової інформації, які заполоняють телеефір різного роду скандалами і шоу. У мас-медіа головні герої дня – політики і «світські левиці». А які ЗМІ розповідають про хлібороба, який годує країну? – запитує Чеботарьова. Так, робота в полі – не шоу. Тут потрібна висока відповідальність, дисципліна, фізична витримка. Причому, техніка і технології на селі стають усе складнішими – потрібно готувати кадри із ґрунтовними знаннями.
– Ми Костю Вачева обов’язково направимо навчатися на зоотехніка, – сказав на прощання Георгій Терзі. – Цей 17-річний хлопець сказав мені, що хоче стати завідувачем ферми. Чудово: поганий той солдат, який не мріє стати генералом! Здібності в нього є, тварин любить, усім цікавиться, вникає – треба вчитися. Батьки Кості говорять, що немає для цього грошей. Нічого, будемо вчити Костю за рахунок підприємства. Залишиться працювати в господарстві – чудово, ні – будемо раді, що підготували для країни фахівця.
