По-справжньому талановиті й віддані своїй справі люди у творчих пошуках ніколи не повторюються й нікого не наслідують. Як правило, вони відшліфовують індивідуальні методи роботи, засновані передусім на життєвому досвіді, теоретичних знаннях, ну і, звичайно ж, суб’єктивних уподобаннях. Про те, що талант індивідуальний, свідчить і практика педагогіки, де здивувати якимись методичними новинками, здавалося б, уже практично нереально. У тому, що це все-таки можливо, я ще раз переконався під час спілкування з учителями-логопедами комунального дошкільного навчального закладу комбінованого типу № 23 «Веселка».
У цьому дитячому садку працюють чотири логопедичні групи для дітей з мовними порушеннями. Їхня наповнюваність небагато менша, ніж у загальних, – до 15 вихованців. Насамперед, як пояснює завідувачка дитсадка Наталя Великова, це пов’язано з забезпеченням індивідуального підходу до кожної дитини.
– В останні роки кількість дітей з логопедичними проблемами помітно зросла, – відзначає Наталя Валеріївна. – Відповідно зросло навантаження й на наших учителів-логопедів, бо в місті ми є однією з небагатьох спеціалізованих дошкільних закладів цього профілю.
Чималий педагогічний досвід дав кожному з вихователів змогу виробити власну методику викладання, апробовану колегами і в інших навчальних закладах. Наприклад, як уже писали «Одеські вісті», учитель-логопед із «Веселки» Інна Маркова зуміла відобразити багаторічний педагогічний досвід у методроботі «Формування комунікативної функції мовлення у дітей із заїкуватістю». Ця праця стала взірцем не тільки для початківців, але й для давно практикуючих колег, – як у дошкільних закладах, так і в школах.
Заслуженим авторитетом користується й логопед Наталя Фрумусакій. Вона працівниця із солідним педагогічним стажем – понад 20 років. Її багаторічні методичні наробітки здебільшого присвячені запобіганню дисграфії (порушенням писемної мови).
– У «Веселці» ми всі працюємо за загальним планом, – розповідає Наталя Іванівна. – Однак у кожного, через особисті уподобання, є й своя спеціалізація. Я, наприклад, тяжію до вивчення граматики, бо вважаю, що писемна мова складніша в оволодінні, ніж усна розмовна. А подолання труднощів спонукає дітей ставитися до себе критичніше. Адже критичне ставлення до себе, хай навіть у найменшої людини, – це дуже хороша позитивна якість у плані розвитку.
Наталя Фрумусакій вважає своїм головним завданням прискорення соціалізації своїх підопічних.
– Я намагаюся спілкуватися з дитиною нарівні, як із дорослим, – пояснює Наталя Іванівна. – Водночас, не забуваючи й про їхній вік, намагаюся донести до дітей методи своєї роботи не тільки через вимоги, але й з допомогою програвання якої-небудь життєвої ситуації, психологічної бесіди. Виховуючи в дитині критичне ставлення до себе, звичку до систематичної праці, водночас слід ставитися до неї справедливо. Це неодмінно дасть чудові результати: вона виросте повноцінною особистістю – готовою не тільки до школи, але й до складнощів дорослого життя.
Важливим аспектом у роботі будь-якого педагога є також його взаємозв’язок із батьками. Адже без цього плідного контакту будь-які педагогічні наробітки, а особливо в логопедії, не принесуть належного успіху.
– Як би вчитель і вихователь не старалися, для кожної дитини найбільшим авторитетом є її тато й мама, – переконана Наталя Іванівна. – Тому я й намагаюся приділяти бесідам із батьками левову частку часу. Я намагаюся переконати їх ставитися до своїх чад вимогливо і в домашніх обставинах. Адже якщо з дитиною не «сюсюкати» і навмисно не перекручувати слова, послідовно виконувати всі рекомендації вчителя-логопеда, то дефекти виправляються набагато скоріше.
У зворотному зв’язку з батьками вкрай важливим є і вчасне звертання до логопеда. Не слід допускати, щоб порушення перетворювалися на звичку.
– Як правило, постановка одного звуку забирає від шести до дев’яти місяців, – пояснює Наталя Фрумусакій. – І що раніше до нас приходять на заняття діти, то скоріше виправляються дефекти.
