Побачити предмет або явище в їхній об’ємності, багатомірності взагалі важко. Було б легко – рідше впадали б люди в оману, менше б робили помилок. От і в образотворчому мистецтві скульптура – рідкісний вид. Тому багато які ізмаїльці, почувши, що до міста приїхала ціла виставка скульптурних творів, заквапилися до картинної галереї. І не були розчаровані.
Десятки зображень, виконаних із шамотної глини теплого, вершково-кавового кольору – невелика частина робіт молодого київського художника Олексія Леонова. Випускник Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури, аспірант відомого майстра, академіка Василя Бородая, Леонов тривалий час працював, як то кажуть, для себе, не думаючи про експонування. Тему, яка його захопила, і темою не дуже назвеш. Духовність, втілена в найкращих представниках людства, люди, що досягли вершин духу, духовний пошук як сенс і мета буття – ось що засобами образотворчого мистецтва досліджує Олексій Леонов.
Самого його на відкритті виставки в Ізмаїлі не було (обіцяв приїхати на закриття), але у фільмі про нього та у презентації, зробленій Валерієм Кучеровським, директором Міжнародного центру фестивального руху «Ю’велкам», говорилося про «полум’яні енергії, що б’ються в серці Землі». На думку художника, найчуйтливіше вловлюють їх діти, тому вони є носіями чистого, незамутненого духу, але водночас потребують його збереження, захисту й розвитку. До речі, Валерій Кучеровський керує в Одесі обласним Центром всеукраїнської культурно-освітньої асоціації гуманної педагогіки. Він високо оцінив те, як в Ізмаїлі, в обласному Центрі естетичного виховання, працюють із дітьми.
Скульптор Леонов теж вважає дуже важливим прищепити дитині потребу в пізнанні, у прекрасному та вічному. Сам він роками збирав і творчо опановував духовні скарби людства, а потім «вистрілив» сотнями робіт, тож нині шість його пересувних виставок експонуються в Україні, Росії та Білорусі. Ізмаїльська протриває два місяці.
