В Одеській національній музичній академії імені А.В. Нежданової відбувся перший всеукраїнський конкурс камерних ансамблів імені В.П. Повзуна – професора, заслуженого діяча мистецтв України, почесного доктора Академії музики та мистецтв Молдови, ветерана Великої Вітчизняної війни, персонального пенсіонера категорії «За особливі заслуги перед Україною».
Сама особистість В.П. Повзуна – унікальна. Дуже обдарований музикант-кларнетист, аранжувальник, видатний адміністративний діяч двох консерваторій – Кишинівської та Одеської (де працював проректором і ректором) являє приклад високого служіння Музиці та Вітчизні.
Народившись 1919 року в селі Третельники Хмельницької області, маленький Вася вже в шість років керував тріо народних інструментів, граючи в ньому на мандоліні. Тріо брало участь у всіх сільських заходах (весіллях, днях народження), а також акомпанувало під час показу німого кіно.
У голодні 30-ті роки Вася з батьками переїжджає до Керчі і з 14 років працює токарем на металургійному заводі. Граючи в заводському оркестрі народних інструментів, він також опановує й кларнет. Успіхів він домагався так швидко, що диригент духового оркестру настійно порадив Повзуну їхати до Одесу навчатися в музичному технікумі.
Закінчив Василь Петрович Одеське музичне училище ім. К.Ф. Данькевича достроково, оскільки після третього курсу його перевели до Одеської консерваторії ім. А.В. Нежданової. Будучи студентом консерваторії, він також проявляв себе як яскравий кларнетист, беручи участь у різних конкурсах і працюючи в симфонічному оркестрі Одеської філармонії.
Війна перервала навчання: після четвертого курсу Василь Петрович пішов на фронт – спочатку до стрілецького полку, потім став диригентом Показового духового оркестру Сталінградського, а пізніше 4-го Українського фронту, де поряд із керівництвом колективом писав аранжування.
Із цим оркестром В.П. Повзун пройшов пів-Європи – від Волги до Вісли й Дунаю. Закінчив війну в Чехословаччині.
Повертаючись після війни до Одеси через Кишинів, Василь Петрович із друзями-духовиками зайшов до консерваторії. Їх відразу ж узяли працювати викладачами та грати в симфонічному оркестрі філармонії. Далі Повзун став проректором, а потім ректором Кишинівської консерваторії (1951 – 1961 рр.). Пізніше його запросили працювати проректором Одеської консерваторії, а 1962 року призначили ректором. Він пропрацював на цій посаді до 1968 року. За станом здоров’я В.П. Повзун пішов із ректорства та заснував кафедру камерного ансамблю, на якій пропрацював 40 років. Усі роки адміністративної діяльності він залишався видатним виконавцем і педагогом, зігравши чимало чудових концертів камерної музики та випустивши плеяду чудових учнів, які продовжують у мистецтві традиції його школи.
Конкурс камерних ансамблів імені В.П. Повзуна – один із небагатьох, що включають різні ансамблеві номінації: фортепіанні дуети, струнні квартети й ансамблі різних складів із фортепіано. На ньому представлено дві вікові групи: перша – учні старших класів середніх спеціальних музичних шкіл і музичних училищ, друга – студенти вузів.
Напрочуд, у такій складній ситуації в нашій країні на конкурсі було дуже багато учасників – понад 150 – із Києва, Львова, Донецька, Харкова, Чернігова, Дніпропетровська, Сімферополя, Маріуполя, Дзержинська. Одеситів представляли учні школи ім. П.С. Столярського, студенти училища мистецтв і культури ім. К.Ф. Данькевича, ОНМА ім. А.В. Нежданової.
На відкритті з вітальними словами виступили представники організаційного комітету: ректор ОНМА ім. А.В. Нежданової, доктор мистецтвознавства, академік, професор, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, заслужений діяч мистецтв України Олександр Сокол; виконавча директорка конкурсу, заслужена працівниця культури України, завідувачка відділу концертної практики ОНМА ім. А.В. Нежданової Тетяна Олейникова-Сокол.
Членами журі були компетентні музиканти: зав. кафедри камерного ансамблю та квартету ОНМА ім. А.В. Нежданової, кандидат мистецтвознавства, доцент Людмила Повзун; зав. кафедри камерного ансамблю НМАУ ім. П. Чайковського (Київ), в.о. професора Анатолій Гутько; заслужений діяч мистецтв АР Крим, головний диригент симфонічного оркестру Кримської державної філармонії Ігор Каждан; декан фортепіанно-теоретичного факультету ОНМА ім. А.В. Нежданової, кандидат мистецтвознавства, професор Павло Муляр; головний диригент камерного оркестру Одеської філармонії, заслужений артист України Ігор Шаврук; доцент кафедри камерного ансамблю та квартету ОНМА ім. А.В. Нежданової, солістка Одеської філармонії Ольга Щербакова; декан оркестрового факультету ОНМА їм. А.В. Нежданової, кандидат мистецтвознавства, професор Зіновій Буркацький; викладач-методист спеціального фортепіанного відділу Одеського училища мистецтв і культури ім. К.Ф. Данькевича Наталя Халтуріна.
Рівень учасників виявився надзвичайно високим: 40 із них (15 ансамблів) стали лауреатами, а 44 – дипломантами (16 ансамблів).
Найгостріша боротьба розгорнулася в молодшій групі, де журі присудило відразу чотири перші місця! Переможцями стали два ансамблі педагога Лариси Райко зі ССМШ ім. Лисенка (Київ). Це тріо у складі Олексія Канке (фортепіано), Тараса Зданюка (скрипка), Ансена Пахолюка (віолончель) і квінтет у складі Ернста Морозова (фортепіано), Назара Тотовицького (скрипка), Богдана Шалиги (скрипка), Анастасії Герасіної (альт), Христини Кульчинської (віолончель). Також серед найкращих два дуети: Людмили Москаленко (скрипка) і Алли Москаленко (фортепіано) з Маріупольського музичного училища, Вадима Виходцевського (скрипка) і Анастасії Муляр (фортепіано) зі ССМШ ім. П.С. Столярського (Одеса).
У номінації «Струнний квартет» першу премію було присуджено Марті Турянській (скрипка), Дмитру Лиску (скрипка), Роману Жарковському (альт), Дмитру Ніколаєву (віолончель) – вихованцям ЛНМА ім. Лисенка (Львів, клас професора А. Микитки).
Дипломи за високий викладацький рівень вручено професорові, зав. кафедри камерного ансамблю Львівської національної музичної академії Артуру Микитці та викладачці Київської ССМШ Ларисі Райко.
Завершився конкурс яскравим святковим концертом.
