Які перспективи реформи системи місцевого самоврядування? Яка доля кримських студентів в Одесі? Про ці та інші актуальні питання бесіда з директором Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії держуправління при Президентові України, доктором політичних наук, професором, заслуженим працівником освіти України Миколою Іжею. 

– Миколо Михайловичу, попереду реформування системи місцевого самоврядування. Близько двадцяти тисяч державних чиновників у країні будуть скорочені. Крім того, у зв’язку зі створенням виконкомів обласних і районних рад, мабуть, зміняться вимоги до підготовки фахівців, що працюють у цій сфері. Співробітники органів виконавчої державної влади та місцевого самоврядування – ваш основний контингент. Чи плануються зміни у навчальних програмах у зв’язку з передбачуваними реформами?

– Ми керуємося офіційними документами, в даному разі «Концепцією реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні», затвердженою Кабінетом Міністрів України. Поки що щодо скорочення держслужбовців немає жодної офіційної інформації, хоча ми розуміємо, що у зв’язку з очікуваним реформуванням органів влади воно є можливе. 

Я вважаю, що потрібно провести пілотний проект у сфері децентралізації влади, розподілу повноважень. Наприклад, вибрати три-чотири області з різних регіонів України і провести експеримент. Протягом двох-трьох років подивитися, як працює така система, які результати дає, чого їй бракує, де треба доопрацювати.

Потрібно проводити дослідження за цим питанням із залученням практиків і вчених. На жаль, зараз ігноруються думки експертів у цій галузі. Як то кажуть, історія вчить, що вона нічого не вчить.

– Парадокс Гегеля…

– Саме так! Помізкуймо, куди підуть звільнені люди? Правильно, до центрів зайнятості. А це важким тягарем ляже на бюджет України, який запланували полегшити, звільнивши чиновників… Замкнуте коло.

Щоб ці новації працювали на добро країни, треба, щоб вони були підкріплені українським або міжнародним досвідом, який можна було б адаптувати під наші реалії.

– Наскільки мені відомо, з тих, що навчалися в інституті за фахом «Державне управління» близько 20 відсотків слухачів були з Криму. Яка їхня доля у зв’язку з відомими подіями? Чи можуть вони продовжувати навчання у вас?

– Наразі у слухачів другого курсу заочної та заочно- дистанційної форми навчання завершилася сесія. Вони всі хочуть продовжити навчання і одержати дипломи магістра державного управління.

Ми повідомили їм, що звернемося по роз’яснення до Національної академії держуправління при Президентові України, до Національного агентства державної служби. Якщо керівництво академії завважить за потрібне, то звернеться до Міністерства юстиції та Міністерства освіти України по додаткові рекомендації.

Одержали таку офіційну відповідь: ті слухачі, які залишилися громадянами України, можуть завершити навчання. На сьогодні тільки двоє (це першокурсники-заочники) написали заяви на відрахування з вузу за власним бажанням. Інші поки продовжують навчання. 

Якщо ж наші слухачі із Криму прийняли інше громадянство, то вони не зможуть завершити освіту у нас. 

Із Криму та м. Севастополя до нас щороку вступало близько сімдесяти п’яти чоловік на всі форми навчання. Цього року жодного документа з півострова немає. Це тривожить.

– В інституті освіту можуть здобувати й випускники шкіл. Наша газета не дуже давно інформувала, наскільки насичено пройшов День відкритих дверей у вузі. Як Ви вважаєте, чи впливає складна громадсько-політична ситуація у країні на підготовку вчорашніх школярів до вступу до вашого вузу?

– Випускників шкіл ми справді запрошуємо до нас на факультет менеджменту на однойменну спеціальність. Не можу сказати, що кількість охочих вступити якось змінилося порівняно зі спокійнішими роками. 

Вони вчаться у нас чотири роки, здобувають першу вищу освіту – бакалавр менеджменту. Якщо побажають, можуть продовжити навчання в нашому інституті, вступивши на наступний щабель – фахівця у сфері менеджменту. Також подають документи до магістратури за фахом «Управління проектами». По її закінченні випускники одержують дипломи керівників проектів і програм. 

Ціна навчання за один семестр на денній формі за фахом «Менеджмент» (чотири роки навчання) становить 4020 гривень. Ті, хто обирає заочну форму, вчаться на рік більше, але платять менше – 3140 гривень. Мушу зазначити, що ця ціна – одна з найнижчих серед вузів Одеси.

Ми готуємо фахівців у сфері інвестицій та економічної безпеки підприємств, фірм. Таких експертів практично не готують в одеських вузах. Викладачі, які проводять заняття, самі займаються бізнесом або є керівниками сучасних комерційних структур, сертифікованими бізнес-тренерами. 

Наші випускники проходять стажування на підприємствах і в організаціях міста й дуже часто залишаються там працювати. Ми всіляко допомагаємо їм із працевлаштуванням, пишемо рекомендаційні листи до органів влади та бізнес-структур, виставляємо на нашому сайті резюме слухачів із їхніми даними. Потенційні роботодавці легко можуть зв’язатися з ними й запропонувати роботу.

Студенти ОРІДУ разом із викладачами беруть участь у проектах, які готуються на замовлення органів влади. 

– Я знаю, що щороку в інституті впроваджуються курси, модулі, які враховують вимоги часу. Що нового передбачається в найближчому навчальному році?

– Я регулярно зустрічаюся зі слухачами, щоб зрозуміти, чого бракує в наших навчальних планах. У результаті ми дійшли висновку, що дуже важливо розібратися з можливостями, які дають сьогодні соціальні мережі. Наприклад, відкрита статистика показує, що близько 85 відсотків молоді віком від п’ятнадцяти до двадцяти років здобувають інформацію у «Фейсбуку». А як відомо, публіковані в соцмережах відомості ніким не перевіряються й не підтверджуються. Тому ми маємо навчати працівників органів публічної влади вміння аналізувати інформацію, робити відповідні висновки, щоб вони могли компетентно представляти суспільству діяльність владних структур. 

Лекції за цією темою вже читаються на курсах підвищення кваліфікації нашими викладачами кафедри інформаційних технологій і систем управління. 

Разом із викладачами-практиками ми розробляємо новий модуль за умовною назвою «Форми діалогу влади із суспільством». Він буде присвячений роботі державних чиновників із засобами масової інформації. Треба вміти грамотно працювати з журналістами, роблячи кроки на випередження. Адже саме вони інформують людей. Керівникам потрібно не боятися ЗМІ, а вміло, професійно вести діалог із ними. 

Сьогодні головний проблемний момент – відновлення втраченої довіри людей до влади. Цього можна домогтися, постійно спілкуючись із територіальною громадою, пра­цюючи для людей. Ми навчаємо чиновників формам ведення діалогів із громадянами, уміння звітувати перед громадою та чути її.

– Спасибі Вам за бесіду.

– Користуючись нагодою, я хотів би привітати всіх викладачів і студентів із Днем науки. Зичу відкриттів, новаторських ідей, невичерпного натхнення та миру в нашій великій єдиній країні.