Ізмаїльській ЗОШ № 1 ім. О.В. Суворова до перемог не звикати. Вона впевнено тримає марку найкращої школи міста. Матеріалів про славетну історію навчального закладу та його видатних випускників накопичилося на цілий шкільний музей. Серед нинішніх учнів – володарі стипендій Президента України (Поліна Урсул) і Кабінету Міністрів України (Марія Зирянова), а також четверо «губернаторських» стипендіатів (Єгор Лебеденко, Дем’ян Златєв, Ярослав Поляков, Микита Бурмистров).
Але навіть на цьому тлі успіх 11-класника Олексія Техова на всеукраїнському конкурсі-захисту творчих робіт, відомому як Мала академія наук, став справжнім тріумфом. Власне, спеціалізована, з поглибленим вивчанням англійської мови, ізмаїльська школа щороку направляє на обласний етап конкурсу своїх обдарованих вихованців із серйозними роботами з англійської філології, але вперше ізмаїльчанин, «суворовець», був визнаний найкращим в області. І одеське журі не помилилося: у столиці Олексій Техов гідно представив наш регіон, пропустивши уперед (виховання!) лише блискучу дівчину з Харкова.
Тему своєї творчої роботи Олексій обрав таку, що зацікавила не лише його самого, але й авторитетну комісію під головуванням професора Київського національного лінгвістичного університету Ольги Велігури та його однолітків-суперників. «Вивчення фразеології з компонентом зоонімів» – он як! У цьому – вся різнобічність особистості автора, який лінгвістично любить фразеологію, а житейськи – живу природу.
Але є й третій бік в уявлюваної медалі, якої удостоєний у Києві наш юний земляк. Це власне англійська мова. Її Олексій вивчає протягом усіх своїх шкільних років, та ще під керівництвом такого визнаного авторитету ізмаїльської педагогіки, як відмінник освіти України Ірина Павлівна Хом’якова. До того ж юний Техов походить із відомої дунайської портово-пароплавної родини, і для батьків Олексія англійська – робоча мова. І сам Олексій, як кожна грамотна сучасна людина, інтенсивно користується англійською в інтернеті. За сукупністю цих причин юнак називає її третьою рідною – після російської та української. До речі, хоча писалася й захищалася творча робота англійською мовою, був обов’язковий і її український варіант. І тут свою роль зіграла наявність у нашому місті такого оплоту бессарабської вищої освіти, як Ізмаїльський державний гуманітарний університет з його кафедрою української філології.
Коротко кажучи, спільними зусиллями, але головним чином талантами і працею самого Олексія Техова, він став призером огляду найвищих досягнень українських школярів у вивченні англійської мови. І отримані на ньому бали, і, звичайно, самі знання, так успішно продемонстровані в Києві, допоможуть юнакові (а він особливо цікавиться інформаційними технологіями) при вступі до вузу. Хотілось би, до одеського: шкода відпускати з регіону таких хлопців.
До речі, у філологічному блоці конкурсу вирізнилися й інші представники Одещини: у Києві призерами стали «русистка» Христина Глущенко з Рені та одеситка Вероніка Гадяцька (французька мова).
