Міжнародний день здорового травлення був відзначений в Одесі проведенням науково-практичної конференції «Кишкова мікрофлора – її значення для здоров’я та розвитку захворювань». Організаторами даного форуму виступили Міністерство охорони здоров’я України, Всесвітня гастроентерологічна організація (WGO), Українська гастроентерологічна асоціація та її Одеське відділення, а також Данон інститут.
Варто нагадати історію питання. У 1681 році нідерландський вчений Левенгук висунув гіпотезу про спільне існування різних видів бактерій у шлунково-кишковому тракті людини. Але основоположником вчення про мікрофлору та її вплив на організм людини став видатний вчений, лауреат Нобелівської премії І.І. Мечников. Ще у 1888 році він висловив припущення, що причиною виникнення багатьох хвороб є сукупна дія на клітини і тканини макроорганізму різноманітних токсинів та інших метаболітів, які продукуються у безлічі бактерій, що живуть у травному тракті. У своїх роботах «Етюди оптимізму» і «Етюди про природу людини» І.І. Мечников писав про те, що численні асоціації мікробів, які населяють кишечник людини, значною мірою визначають її духовне та фізичне здоров’я. Вчений висунув припущення про зв’язок багатьох соматичних захворювань із діяльністю мікроорганізмів. Він писав, що «... з часом, можливо, вдасться відкрити паразитів не лише при хворобах типово інфекційного характеру, але й при хворобах зовсім іншого роду», і пророкував відкриття збудників злоякісних пухлин та «цукрової хвороби».
Істотний внесок у вивчення мікроекології людини вніс німецький вчений Альфред Ніссле, який з 1912 року активно займався вивченням антагоністичної дії бактерій. Він же у 1916 році уперше ввів термін «дисбактеріоз», що характеризує порушення нормального співвідношення різних представників мікрофлори. Треба сказати, що процес цей досить складний, тому що в кишечнику людини живе приблизно 500 видів бактерій.
За оцінками фахівців, у сучасному світі близько 90% усіх існуючих захворювань викликані неправильним харчуванням та пов’язаним з ним порушенням роботи органів травлення. Згідно з даними Українського науково-дослідного центру з проблем гігієни харчування, раціон більшості працездатного населення України характеризується низьким споживанням усіх основних продуктів з високою біологічною цінністю (м’ясні, рибні, молочні продукти, фрукти, городина) на тлі надлишкового споживання продуктів із незначною біологічною цінністю (хлібобулочні, кондитерські вироби, цукор, жири тваринного походження, картопля). У зимово-весняний період відхилення споживання від норми стає особливо високим, зокрема по молочних продуктах становить 43 – 48%. У зв’язку із цим виникають дефіцити багатьох необхідних для здоров’я людини елементів: кальцію, фосфору, вітамінів, що й призводить до розвитку різних захворювань.
Як досить складну оцінила ситуацію із хронічними захворюваннями травного тракту, на які страждають громадяни України, член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук Наталя Харченко. На її думку, якомога більша кількість людей повинна бути ознайомлена із принципами організації правильного, а отже, здорового харчування, що дозволяє підтримувати нормальну мікрофлору в травному тракті. Серед них найпростішими та обов’язковими щодня повинні стати споживання кисло-молочних продуктів, овочів та фруктів, достатньої кількості води, ретельне розжовування їжі, а також дотримання раціонального режиму праці та відпочинку з фізичними навантаженнями, необхідними для того, щоб уникнути гіподинамії.
