Евгения Заславская родилась и живет в Одессе. По образованию филолог. Автор поэтических сборников «Ненаписанные картины» (2003 г.) и «Между прошлым и будущим» (2007 г.). Член Национального союза журналистов.
Не обижайся на маму
Послушай, сыночка! Положи руку на то место, где у тебя совесть и скажи честно – можно было позвонить?! Я не прошу о многом. Ты знаешь, я никогда не прошу о многом. Я прошу, как не зайти, то хотя бы позвонить.
Ну, шо ты молчишь? Тебе нечего сказать маме на ее вопрос? Шо? У тебя были дела?! Ты, знаешь, мой дорогой, у меня тоже были дела, но я тебя родила. Я скажу тебе больше – я хотела сына, я знала, шо у меня будет сын, но шо он будет такой бессовестный и не найдет пару свободных минут, шобы позвонить своей маме, я не знала!
Шо ты стоишь и нервно потеешь? Шо ты ищешь? Зажигалку?! Паразит! Ты же обещал маме бросить курить! Весь в своего папашу! Он мне тоже только то и делал, шо обещал. Пообещал сына и это единственное обещание, которое он таки да выполнил.
Шо ты говоришь? Я не даю сказать? Так я тебя давно не видела, у меня накипело! Две недели – не давно?! Так если бы я не придумала об этом сердечном приступе – ты бы таки до сих пор и не пришел!
Пришел бы? Уже собирался? Шо ж не позвонил маме? Болел?.. Не хотел меня расстраивать?.. Дай мама потрогает лоб. Температуры нет? Да наклонись – я ж так не достану! Шо ты принес? Лекарства! Зачем маме лекарства, как ты уже пришел?! Идем на кухню. Я вчера сварила твой любимый борщ, сварила так, как ты любишь. Иди мой руки! Так как мама, тебя не покормит никто.
Ну, шо ты замер? Ты меня любишь?.. Я знаю. Не обижайся на маму, она ведь тоже тебя любит... Иди, паразит! Мой руки!
Гляди й пощастить!
Дівчата! Я вас прошу не робіть помилок! Не зупиняйте його, якщо він каже: «Я не можу сьогодні залишитись, адже я не взяв зубну щітку!». І не дай Боже вам сказати: «А у мене є нова! Я тобі дам!». Не потрібно так дурнувато-жалісно дивитись йому в очі. Він все рівно там нічого не побачить. Він намилив лижі і стоячи на вашому порозі думками вже не з вами. Де? Я не знаю. Хто ж ладен залізти в його сповнену логікою голову?!
Ще вас прошу ніколи не задавайте істеричні питання: «Чому він зі мною так?!», «Як він так міг?! Адже все було нормально!» Відповіді не буде! Він –мужчина! Він – самець! Він – полігамєн! І все.
Уявляю картину, як він тримає вашу руку, або куйовдить ваше волосся і каже: «Мала, ти така класна! Мені було добре з тобою. Але ти варта кращого. У тебе все складеться добре». І поцілувавши вас у лоба, на змащених лижах з’їде з ваших сходів у відомому тільки йому напрямку.
Я вас прошу, дівчата! Не телефонуйте йому. Немає нічого гіршого ніж почути: «Абонент не може прийняти ваш дзвінок». Якби оператор був у курсі ваших відносин, він би відповів: «Абонент не хоче прийняти ваш дзвінок». В телефоні, звичайно, ви можете почути гудки, але абонент не відповість. «Він, мабуть, не почув!» – виправдовуючи його, скажете ви. «Але ж він бачив, що я телефонувала і передзвонить!» – втішаючи себе, подумаєте ви.
Хочете знати, що буде далі? Не дочекавшись дзвінка, у тисячний раз перевіряючи телефон на вхідні дзвінки, жбурнете нещасний, ні в чому не винний апарат на диван, на стіл – не знаю точно куди, але полетить!
Любі мої дівчата! Дуже вас прошу не присягайтеся, що більше ніколи не будете мати справи з цими «козлами», що більше ніколи не будете закохуватись і більше нікому не будете вірити. Тому що обов’язково закохаєтесь, обов’язково повірите! Адже любов не зла… Гляди й пощастить!
