Там, де пролягає кордон

Цього року громадська організація Одеського прикордонного загону «Ветеран кордону» відзначає 44-тю річницю від дня заснування. На честь 70-річчя визволення Придунайського краю від німецько-фашистських загарбників у прикордонному місті Вилковому велику групу жителів було нагороджено ювілейними медалями, грамотами Одеського прикордонного загону та Комітету організації ветеранів Державної прикордонної служби України.

24 серпня 1944 року в Придунайському краї першим було визволено місто Вилкове, потім – Кілія, Ізмаїл, Рені. Протягом декількох днів на Дунаї було відновлено державний кордон. Відтоді для жителів цього регіону рубежі Вітчизни недоторканні. Як говорить учасник тих історичних подій ветеран Микола Васильович Єлін, охорона кордону згуртувала місцевих жителів і прикордонників, бо довго ще траплялися сутички з німцями, які, втративши орієнтацію, ховалися у плавнях.

– Місцевість для несення служби була важкодоступною: вода, острови, плавні, численні протоки, – згадує Микола Васильович. – Почали прокладати на островах телефонний зв’язок – без човнів і знавців особливостей цих місць рибалок просто не можна було обійтися, вони дуже допомагали нам.

Сьогодні Вилківська застава тримає на замку 195 кілометрів державного кордону. Тільки цього року прикордонники вилучили 8 одиниць зброї й 43 боєприпаси до неї, контрабандних товарів більш ніж на 48 тисяч гривень, 20 плавзасобів і 2405 метрів заборонених знарядь для лову риби. За результативну роботу одинадцять військовослужбовців були удостоєні державних нагород.

Особливу шану на зустрічі на честь 70-річчя визволення Придунав’я від німецько-фашистських загарбників було віддано ветеранові-прикордоннику, визволителю міста Вилкового Миколі Васильовичу Єліну, який охороняв державний кордон на Дунаї від часу визволення міста до 1953 року. Його нагородили ювілейною медаллю «95 років створення прикордонних військ». 

За постійне сприяння прикордонникам, тісну співпрацю із заставою «Вилкове» були нагороджені рибалки-дружинники, які в будь-яку пору року допомагають «зеленим беретам» нести дозор. 

Жителі Української Венеції свято зберігають пам’ять про покоління доблесних прикордонників. Тут живуть дочка фронтовика, першого начальника застави «Вилкове» Івана Степченкова, дружина першого старшини застави фронтовика Григорія Фінька, дочка учасника першої в історії Великої Вітчизняної війни наступальної операції «Кілія-Веке» Самсона Харланіна та багато інших.

Зовсім недавно призначений начальником відділення прикордонної служби «Вилкове» майор Артем Сівер не приховував свого приємного здивування від зустрічі з ветеранською делегацією, родинами тих, хто 70 років тримав на замку дунайські рубежі.

– За час своєї служби я ще не бачив, щоб так свято зберігалися традиції, передавався досвід, як тут, у Вилковому, – сказав молодий офіцер. – У непростий для країни час це підносить моральний дух моїх товаришів по службі. 

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті