…А періоди «гоніння на відьом» історія знала не раз

Скандали в освітній сфері стали скоріше звичайною справою, ніж рідкістю. Але якщо досі нарікали на випадки вимагацтва, необ’єктивності оцінювання знань, то цього разу все серйозніше.

Учителька Одеської загальноосвітньої школи № 40 під час уроку поділилася з дев’яти­класниками своїм поглядом на те, що «справді діється на сході країни». Вона говорила про буцімто визвольну місію проросійських бойовиків і антигуманні дії української армії. 

Один із учнів записав ці міркування на свій мобільний телефон і виклав у мережу. Ролик відразу опинився в центрі уваги користувачів. Кількість коментарів під ним зростала з кожною годиною. Як і кількість дзвінків до департаменту освіти і науки облдержадміністрації. Висловлювалися найрізніші точки зору… 

– За три дні по появі ролика до нас надійшло дев’ятнадцять сигналів про сепаратизм у школах. Принаймні так це називали ті, хто до нас звернувся, – повідомила директор департаменту освіти і науки ОДА Тетяна Лазарєва на брифінгу, присвяченому цій темі, що вчинила чимало галасу.

В одному з повідомлень, наприклад, говорилося, що потрібно негайно звільнити директора сільської школи, бо її чоловік працює в Росії. Імовірно, це автоматично відносило її до категорії сепаратистів. 

Група громадян звернулася до департаменту з вимогою звільнити вчительку за статтею через те, що понад п’ять років тому вона одержала престижну російську премію. Тоді проводився масштабний конкурс пушкіністів. Її учні посіли призові місця. Педагога нагородили теж. Саме тому зараз необхідно позбавити її робочого місця.

Що виходить? Потрібно звільнити всіх учителів російської мови й літератури? Вони ж могли підвищувати кваліфікацію або здобувати вищу освіту в Росії. Чи гнати з роботи всіх, у кого є родичі в сусідній державі? Он скільки вакансій з’явиться!!! У кого з нас немає далеких або близьких родичів, друзів і знайомих у Росії?

Чи захищаю таким чином потенційних сепаратистів? Ні. 

Просто потрібно, насамперед, чітко визначитися, що таке сепаратизм.

Звернімося до словника Оже­гова (на «Вікіпедію» нині нарікають). Отже, згідно зі словником сепаратизм (фр. separatisme – від лат. separatus – окремий) – прагнення до відділення, відокремлення; рух за відділення частини держави та створення нового державного утворення або за надання частині країни автономії».

Чи є випадок у сороковій школі проявом сепаратизму? Важко дати однозначну відповідь без додаткового розслідування. Скоріш за все, це позиція одного конкретного вчителя, якого, до речі, звільнили за згодою сторін. Є такий вид розірвання трудових відносин, що дозволяє звільнитися від обійманої посади в найкоротший термін. Скажімо, протягом робочого дня. 

Чи є інші факти, згадані в статті, проявами сепаратизму? Однозначно ні. 

– Усі сигнали ми перевіряємо найретельнішим чином, – говорить Тетяна Лазарєва. (Хоча чи справа це департаменту освіти і науки? – авт.) – Перевірили й директора школи, і володарку премії. Повірте, там немає проявів сепаратизму. Випадок же в школі № 40 – одиничний. І він не мусить стати приводом для своєрідного «полювання на відьом».

Нещодавно був підписаний Закон про вищу освіту. До цього обновили Закон про дошкільну освіту. Я вважаю, що серйозних змін потребує й Закон про загальну середню освіту, – підкреслила Т. Лазарєва.

Від себе додамо, що діяльність будь-якого педагога на робочому місці має бути регламентована саме на основі правових актів. А головне, пам’ятаймо, що не кожен житель нашої країни, який має стосунок до російської мови, літератури або культури – сепаратист, так само як і не кожен власник українського паспорта є патріотом своєї країни по своїй суті. 

І ще: доносійство за допомогою інтернету або гаджета – це далеко не прояв найкращих якостей людського характеру. Куди порядніший принцип давньоруських князів (періоду становлення Київської Русі), що повідомляли недругам: «Іду на ви!»

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті