До закінчення реєстрації на традиційну генеральну репетицію головної процедури оцінювання знань залишилося зовсім небагато часу. Пробне ЗНО з української мови та літератури відбудеться 21 березня наступного року, з історії України та інших предметів – 28 березня.
Цього року процедура зазнала багато змін. Інформація щодо них викликала неоднозначну реакцію, посипалося чимало запитань. Тому ми вирішили висвітлити найактуальніші з тих, що надходили нам від батьків та й самих випускників у листах і дзвінках до редакції.
Наприклад, багато які батьки з Балтського, Фрунзівського та Білгород-Дністровського районів цікавляться: чому вирішили відмовитися від прохідної планки 124 бали? Адже всі до неї вже звикли.
– Вже не вийде навмання набрати сто двадцять чотири бали, – сказав під час спілкування з журналістами директор Одеського регіонального центру оцінювання якості освіти Анатолій Анісімов.
Як ви пам’ятаєте, 2006 року тестування провели як експеримент. Для того щоб хоч якось диференціювати за рівнем знань вчорашніх школярів, і придумали умовний мінімум 124 бали. Зараз говорять про те, що цей бар’єр абсолютно не обґрунтований.
Саме тому було ухвалено впровадити формулювання «склав/не склав ЗНО». Усі, хто не склав ЗНО, звісно, студентами стати не зможуть. Результати щасливчиків визначать за шкалою від 100 до 200 балів.
– Цей результат фіксуватиметься групою викладачів вищих навчальних закладів, вчителями шкіл, методистами, представниками наукової спільноти, які експертним методом визначать можливість відповіді на кожне завдання тесту мінімально підготовленим абітурієнтом, – відзначив директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. – Усі думки експертів підсумовуються і шляхом нескладної математичної формули виводиться середній тестовий бал, який може набрати мінімально підготовлений абітурієнт, якщо він успішно відповість на всі завдання тесту.
До речі, про математичні формули. Мати випускника Радислава із Ренійського району почула в новинах про запровадження дворівневих тестів з математики. Її син цього року планує вступити до Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова на спеціальність «Економіка і менеджмент». Які складнощі нового підходу до тестів і хто які з них складатиме? – запитує мати.
Справді, наступного році УЦОЯО впровадить тести дворівневої складності. Відзначимо, не лише з математики, але й з української мови та літератури. Крок цілком логічний. Адже складно порівнювати завдання з математики для майбутніх вчителів початкових класів і, скажімо, економістів, як Радислав. Або давати однакове завдання людині, яка хоче отримати філологічну освіту, і потенційному викладачеві фізкультури. До речі, кожен вуз сам визначить, якого рівня тести буде приймати, і зазначить це у своїх правилах приймання. Абітурієнт же, якщо бажає потрапити до даного вищого навчального закладу, під час реєстрації на ЗНО повинен вказати у бланку заяви рівень складності тесту, який він збирається складати.
Дівчина з Тарутиного Поліна закінчила школу три роки тому. Тоді ж і пройшла ЗНО, набрала хороші бали. Але за сімейними обставинами не вступила до вузу. Планує це зробити наступного року за результатами сертифікату 2011 року. Стурбована інформацією, що він уже виявиться недійсним.
Відзначимо, таких, як Поліна, абітурієнтів минулих років, у цьому навчальному році було понад двадцять три тисячі. Звичайно, при вступі вони склали конкуренцію випускникам поточного року. Чи можна порівнювати рівень їхніх знань і підготовки – питання все ще відкрите. Але в УЦОЯО вже вважають це викривленням рівноправного доступу до вищої освіти, бо результати тестів різних років не можуть і не мусять дорівнюватися між собою. Тому Український центр оцінювання якості освіти і виступив з ініціативою скасувати сертифікати минулих років. Тому Поліні й іншим абітурієнтам, які проходили процедуру раніше, доведеться знову прийти на пункт тестування і підтвердити рівень своїх знань.
Одинадцятикласниця Валентина не планує вступати до вузу. Вона мріє стати перукарем або візажистом. Тому по закінченні загальноосвітнього навчального закладу хоче піти на відповідні курси. Але довідалася, що їй все одно доведеться складати ЗНО, хоча сертифікату вона не потребує.
Міністерство освіти та науки України вже оприлюднило документ, у якому сказано, що випускний іспит (тобто державну підсумкову атестацію) з української мови проведуть у формі тесту. Тобто складати його будуть усі випускники українських шкіл. Результат автоматично потрапить до сертифікату абітурієнта, який вступатиме до вузу.
В Українському центрі говорять про те, що цей хід виявить рівень якості підготовки школярів з української мови. Подібного моніторингу в нашій країні ще не проводили.
Навіщо взагалі треба запроваджувати якісь зміни? – запитує жителька Болградського району Зінаїда. – Щойно були звикли до цієї системи – і знову змінюють. Заплутують дітей, батьків, учителів. І, знову ж, усіх потрібно перенавчати.
Відповідь на таке запитання теж неоднозначна. Головна мета ЗНО – виявити рівень знань абітурієнтів та забезпечити однаковий доступ до освіти всім, хто бажає її здобути. Тому й удосконалюють систему. А от із якістю підготовки вчителів справді є питання. Ігор Лікарчук повідомляв про те, що не так давно в одному з регіонів країни провели досить цікавий експеримент. Попросили самих вчителів пройти тести 2008 – 2012 років. А тепер увага: із тисячі педагогів-учасників лише 37 (!) правильно відповіли на всі запитання. Решта виконали від 50 до 75 відсотків завдань. Тому область не назвали, а результат взяли на «великий олівець». З метою виправлення становища. Тобто вчителів необхідно навчити якісно навчати дітей. Ось така тавтологія.
Тож проблеми є. Цього ніхто не заперечує. Але про них знають. І вживають заходів щодо їх розв’язання.
Незмінним при цьому залишається той факт, що зовнішнє незалежне тестування ніхто не касує. І щоб краще до нього підготуватися, можна пройти пробне ЗНО, реєстрація на яке закінчується 15 грудня.
