Тетяна Семенівна Толмачевська розмістила на одній із стін свого робочого кабінету лише кілька грамот і медалей. Решту керівниця районного відділу освіти передала дитячо-юнацькій спортивній школі. Адже в тому, що Великомихайлівський район стабільно посідає перші місця в області на різних спортивних змаганнях і олімпіадах – велика заслуга тренерів ДЮСШ. Вони працюють практично в кожній школі району, постійно займаючись із дітьми і запалюючи все нові й нові зірочки футболу, волейболу, настільного тенісу та багатьох інших видів спорту.
Та коли Т. Толмачевська стала розбиратися у новаціях цьогорічного фінансування освіти, її душу пройняв неприємний холодок. Адже субвенція Державного бюджету передбачена лише на загальноосвітні школи. Решта витрат лягла на плечі місцевої скарбниці. А це близько 3,5 мільйона гривень на рік! Невже доведеться згорнути роботу дитячо-юнацької спортивної школи, Будинку дитячої творчості, дошкільних закладів? А як бути з довозом і харчуванням школярів, структурними підрозділами відділу освіти – методкабінетом, господарчою групою? На все це із субвенції не передбачено жодної копійки!
– Головна відмінність цьогорічного фінансування полягає в тому, що кошти з Міністерства освіти йдуть безпосередньо на казначейський рахунок відділу освіти райдержадміністрації, – говорить Тетяна Толмачевська. – Раніше вони спрямовувалися на районні фінуправління і потім розподілялися по галузях, а зараз на місцях уже нічого не вирішується. Але це ще не все. Освітня субвенція з Державного бюджету не перераховується у казначейство всією сумою одразу – вона розбита по місяцях. Наприклад, на січень – 2 мільйони 945 тисяч гривень, на решту місяців – по 2 мільйони 845 тисяч. В літні місяці передбачено інше фінансування, бо там починаються відпустки.
А тепер розберімося, що таке 2 мільйони 845 тисяч гривень на лютий. З них 2 мільйони 400 тисяч – тільки зарплата. На оплату за природний газ треба 300-400 тисяч (це якщо немає сильних морозів). У районі на газовому опаленні 12 шкіл, решта обігрівається на вугіллі, яке, до речі, заготовлено на весь опалювальний сезон. В межах 100 тисяч потрібно платити за електроенергію. Тож виходить, що освітяни ледве вписуються у виділену суму. А як утримувати школи? Якщо посеред зими десь вийде з ладу котел чи ще щось зламається? На це коштів немає, освітня субвенція йде тільки на захищені статті.
Якщо зі школами більш-менш зрозуміла ситуація, то за долю дошкільних закладів, ДЮСШ та Будинку дитячої творчості Тетяні Семенівні довелося похвилюватися. Та вона вдячна керівникам району Віктору Голоколєнцеву і Віталію Гіріну за те, що дослухалися до її аргументів, з розумінням поставилися до проблеми і зберегли ці важливі підрозділи. Вирішили також питання довозу дітей до школи та харчування – як і раніше, гарячими обідами забезпечуються всі учні
1 – 4 класів та пільговий контингент. Звичайно, довелося дещо оптимізувати роботу методкабінету та господарчої групи. Але це найменш болісний варіант порівняно з тим, чого могла б чекати позашкільна освіта.
– У різних секціях і гуртках при Будинку дитячої творчості, ДЮСШ та у школах району займаються майже 1300 діточок, – зауважила Т. Толмачевська. – Як було сказати їм, що, наприклад, футболу чи волейболу більше не буде? Чи – не приходьте більше на заняття з вокалу, хореографії, в ляльковий театр? Куди дітям подітися? Ви просто приїдьте до нас і подивіться, скільки хлопчиків і дівчаток збирається щовівторка на шкільну спартакіаду. Кращі з кращих потім представляють район на обласному рівні і постійно привозять нагороди за перші місця. А як цікавляться діти моделюванням іграшок-сувенірів, різьбленням по дереву, квітникарством! Не можна в жодному разі змарнувати багаторічну працю тренерів та керівників гуртків Будинку дитячо-юнацької творчості.
Тетяна Семенівна пригадала, як у 2002 році, коли її щойно були призначили на посаду начальника відділу освіти, на одній із нарад в області озвучили, що Великомихайлівський район за результатами спортивних досягнень – на 23 місці. За це стільки лилося критики!.. Будучи лідеркою по життю і працелюбною, Т. Толмачевська рук не опустила, а почала налагоджувати роботу ДЮСШ. Хоча відверто зізнається, що досі їй так і не вдалося привести до належного стану саме приміщення школи. Катастрофічний брак коштів не дає можливості втілити заповітну мрію тренерів та їхніх вихованців. Та все ж таки результат не забарився – через кілька років після критики район вийшов на першу сходинку в області і посідає призові місця по сьогодні.
Звичайно, така бурхлива спортивна діяльність потребує і значних фінансових витрат. Насамперед – на придбання пального для транспорту. Буває так, що команда готується на змагання, а скористатися грішми, які лежать на казначейському рахунку, не можна. Раз-другий допомагають спонсори або батьки, та постійно забезпечувати поїздки вони не можуть. Іноді це немалі суми – йде по декілька тисяч на пальне, проживання, харчування та інші витрати. А що значить лише один раз не поїхати на відбірковий тур? Команда випадає із подальшого кола змагань. Це дуже ображає юних спортсменів. Гнітить і керівницю відділу освіти. Вже зараз вона прогнозує, що район опуститься на четверте-п’яте місце в обласному рейтингу. І не через те, що гірше стали працювати, а саме через брак фінансування.
За новим бюджетним кодексом, у 2015 році райвідділ освіти має взяти на баланс усі дитсадки, що раніше фінансувалися із сільських рад. Таких закладів у районі п’ять. Поки що не дуже зрозумілий сам механізм передання, тож у Великомихайлівському районі взяли паузу, аби все ретельно продумати і знайти оптимальний розв’язок. Адже, на жаль, нове законодавство кожен розуміє по-своєму і дійти одного, правильного висновку буває дуже непросто. Як приклад, освітяни не раз порушували питання про новий бюджетний кодекс. Новації є, а пояснень немає. Куди не звернуться – отримують різні тлумачення. Дійшли до департаменту науки і освіти облдержадміністрації, закидали листами Міністерство фінансів. І лише на брифінгу, який влаштували для освітян, вдалося отримати відповіді на проблемні питання щодо правильного розподілу субвенції. Та все ж у щоденній роботі ще виникає чимало проблем.
Усі розуміють, що цей рік дуже тяжкий у фінансовому стосунку – у країні війна, треба вистояти і пережити ці нелегкі часи. Як завжди, освітяни покладають великі надії на місцевих сільгоспвиробників. Без їхньої допомоги навчальним закладам не вижити. Тетяна Семенівна Толмачевська зі вдячністю відгукнулася про всіх, хто підтримує у належному стані школи і дитсадки, постійно вкладає у їх розвиток чималі гроші. А є такі хлібороби, що вже багато років поспіль забезпечують харчування всіх без винятку школярів. Це Григорій Алєксеєнко (Мигаївська школа), Юрій Яловчук (Кірове), Володимир Плакущенко і В’ячеслав Кравцов (Гребеники). У Великокомарівці про гарячі обіди для школярів дбають не лише всі місцеві сільгоспвиробники, а й батьки. А у Новоселівці, Полєзному і Стояновому за рахунок батьків харчуються всі діти.
На даному етапі Т. Толмачевська має надію, що поточний рік освітяни району переживуть більш-менш нормально. Як буде далі – покаже час. Дружна освітянська родина завжди стійко переживає перехідні періоди.
