В Одеському музеї сучасного мистецтва відкрито виставку молодого художника Валентина Лапшина за назвою «Різкий симультанізм».
Молодий чоловік виражає власні емоції, внутрішній світ у формі графіті. А останнім часом став і малювати. Стилістика, в якій працює випускник художньо-графічного факультету Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського, називається симультанізм. Це своєрідне сполучення різновимірних і різнопросторових елементів, пов’язаних спільним сюжетом або ідеєю. Із нього, власне, й починалося мистецтво живопису як таке, до нього й повертається на новому витку розвитку.
– У дебютному проекті в музейному просторі молодий художник із графіті-бекграундом вдається до спроби відповісти на головні питання, які ось уже кілька десятиліть стоять руба в сучасному мистецтві: чи потрібен фігуративний живопис? І якщо так, то який він мусить бути в контексті сучасного мультимедійного світу? – так формулюють проблематику виставки її організатори.
Світ, який замешкав полотна Валентина Лапшина, може здатися відразливим і небезпечним. Це переплетіння символів і образів, алюзій і флешбеків, які виникають у свідомості кожної сучасної людини, що зазнає інформаційних перевантажень. Нереальність монстрів і роботів, беззахисність жіночих образів, численні автопортретні вставки – всі разом подробиці цієї експозиції, в якій глибоко закарбувалося особисте бачення буття її творця, дають змогу узріти зв'язок між речами, що не сусідять у безпосередньо споглядуваному світі.
Смисл авторської концепції полягає в тому, що образотворче мистецтво мусить передавати дух епохи, колективну свідомість суспільства або, принаймні, якоїсь значної його частини.
Роботи виконано в різний час, вони різні за розмірами, але наявність перехідних символів і образів робить виставку завершеним – або, радше, цілісним проектом.
