Музей сучасного мистецтва Одеси зарекомендував себе як простір, у якому втілюються найнеординарніші та найсміливіші творчі ідеї. 

Уже у внутрішньому дворику перед глядачами з’являються величезні настінні ілюстрації. У музеї презентували досить цікавий проект за назвою «Приховані світи/Одеса». Виставку вже показали в Харкові та Краматорську, на черзі – Київ та Прага.

– На жаль, в Одесі дуже мало знають про лендарт. – Такими словами відкрив виставку директор МСМО Семен Кантор. – Я дуже радий, що куратори фестивалю «Артполе» Мирослава Данюшкіна і Ольга Михайлюк ближче познайомлять із ним городян. 

Цей напрям називають мистецтвом землі. Художники керуються концепцією співавторства з довкіллям і роблять лише деякі візуальні коректування природного оточення. 

– «Приховані світи» – це фото об’єктів лендарту, які були створені протягом дванадцяти років на різних локаціях нашого фестивалю, – розповідає Мирослава Данюшкіна. – На жаль, ми не змогли розмістити все створене протягом цього часу. Гадємо, що експозиція буде розширюватися за рахунок документації не тільки вже створених об’єктів, але й нових. Ці роботи створювали художники з України та багатьох інших країн. Нам дуже приємно бачити на відкритті безпосередніх учасників «Артполя», серед яких Мирослав Вайда, Петро Бевза, Андрій Гуренко, Володимир Бахтов, Ілона Сільваші, Ярослав Присяжнюк, Жанна Кадирова, Анатолій Бєлов, Віталій Кохан, Володимир Кузнєцов, Сергій Якунін, Микита Кадан, Ганна Надуда, Олег Олійник, Катерина Радченко, Карлотта Брунетті, Ліза Шмітц, Ярослав Козяра та інші.

Серед локацій «Артполя» був Куяльницкий лиман. Результат взаємодії художників і природи цієї місцевості втілився в художній проект Володимира Кузнєцова за назвою «Музей». Лендардистам довелося працювати поблизу санаторію «Куяльник». Ті, хто бував на «Куяльнику», знають, скільки цікавого там приховано. 

– Ми шукали артефактів, що залишилися з минулих часів на території Куяльницького лиману та розташованого тут санаторію, – розповідає Мирослава Данюшкіна. – Нас цікавили спустілі приміщення й викинуті на смітник речі. Ми хотіли їх зібрати в одному просторі, описати й архівувати в традиціях класичного музею. Також з’являлася думка засипати їх сіллю з лиману. Випадково наткнувшись на одне із запустілих приміщень, ми зустріли сусідів, які розповіли про його минуле…