У межах Морського фестивалю в арт-центрі Коробчинського відкрилася виставка ексклюзивних моделей вітрильних суден, що з них багато які мають нагороди й дипломи.
– Займаюся моделями з дитинства, – розповідає моряк із сорокарічним стажем Вадим Зарицький. – Але серйозно почав працювати в цьому напрямі з 1960 років. Саме тоді стали доступні креслення багатьох суден. Моя перша виконана модель – відомий вітрильник «Товарищ».
На виставку Вадим привіз відразу кілька експонатів. Особливо пишається своїм чайним кліпером, на створення якого пішло півтора року.
За словами Вадима Зарицького, якщо існує бажання й поставлено мету, сили на реалізацію, і найголовніше – терпіння – неодмінно з’являться.
– Сосна, цінна деревина, липа, бук – ось основні породи дерев, які застосовуються при створенні моделей, – розповідає він.
Потім вдалося поспілкуватися з потомственим моряком, інженером-океанологом Вадимом Гошком. Завершивши кар’єру на флоті, він не зміг цілком розпрощатися з морем і зайнявся судномоделюванням. Сьогодні Гошко – майстер спорту міжнародного класу. Моделі він створює винятково за кресленнями, без використання комп’ютерних зображень. Добирає масштаб, створює ескіз, потім втілює задумане в дереві.
Серед своїх моделей Вадим Гошко виділяє лінійний корабель «Святий Євстафій Плакида» (1763-1770 рр.). Масштаб моделі становить 1 до 50. Вона створювалася для змагань міжнародної організації «NAVIGA», у яку входить Національна федерація судномодельного та суднобудівного спорту України. Робота тривала п’ять років. Лінкор удостоєний десятьох медалей, вісім із яких – золоті.
При будівлі корпуса застосовувалися такі матеріали, як: яблуня, груша, горіх, айва, чорний граб. Металеві елементи виконано з воронованих бронзи й латуні. Для повного відтворення такелажу довелося виготовити понад тисячу метрів мотузок різного діаметру. Найтонша з них – дві десяті міліметра.
Кожному моделістові знайоме почуття, коли здається, що щось ще треба доробити. А це означає, що люди не втратили пристрасть до самовдосконалення.
