Тести і рейтинги: палиця на два кінці

За підсумками ЗНО з української мови та літератури Український центр оцінювання якості освіти опублікував рейтинг шкіл, учні яких показали найкращі результати. Єдиною серед ста загальноосвітніх навчальних закладів країни представницею нашого регіону виявилася Іллічівська гімназія №1 (сорок сьоме місце)!

За підсумками тестування багато які вчителі з різних областей України дорікали розробникам програми, зокрема зі згаданих предметів, за надмір так званих філософських запитань. Наприклад, в одному з пунктів учасникам тестування запропонували дати аналіз твору сучасної української письменниці Галини Пагутяк «Маленький шлях – не для людей…». Невдоволені педагоги і випускники шкіл висловили думку про некоректність запитань. Цікаво, що долучилася до них і сама письменниця, оголосивши, що УЦОЯО порушив її авторські права і, крім того, при такій постановці запитань у тесті важко говорити про єдино правильну або однозначно неправильну відповідь.

По завершенні основної та додаткової сесій ЗНО знову опублікували рейтинги найкращих і найгірших. Ця інформація ще раз сколихнула громадськість. Деякі батьки всерйоз стали задумуватися про зміну школи. В Одесі, однак, серйозних міграцій учнів не спостерігалося. Хоча кілька шкіл потрапили до списків навчальних закладів із низькими показниками за ЗНО. Вони, щоправда, були не у хвості списку, але осад, як то кажуть, залишився…

Прокоментувати ситуацію ми попросили начальника департаменту освіти й науки Одеської міськради Олену Буйневич.

– Безумовно, треба посилити увагу до підготовки дітей за тими категоріями, які виносяться на сесії зов­нішнього незалежного оцінювання. Певне ослаблення уваги до цих предметів є, – говорить Олена Валеріївна. – Але як учитель можу сказати, що справа тут не тільки в педагогах. Адже сама мотивація дитини й батьків має починатися ще з першого класу.

Цього року ми проведемо масштабну роботу для того, щоб поліпшити результати. 

Однак зазначу, що сам процес складання таких рейтингів мене дещо бентежить. Коли створюється вибірка навчальних установ, не беруться до уваги ані кількість випускників школи, ані особливості навчального процесу.

До рейтингу навчальних закладів, де деякі учні не пройшли тести, потрапили кілька одеських шкіл. Зокрема й 84-та. Вона опинилася в цьому сумному переліку не тому, що учні буцімто погано здали ЗНО, а тому, що при ній працював екстернат. 

Нагадаю, екстернат – це дорослі люди, які протягом трьох місяців проходять інтенсивний курс навчання. Отож, вони склали зовнішнє тестування і показали невисокі результати. Але ніде не відзначено, що готувалися ці учасники тестування екстерном. До цього ж списку потрапили вечірні школи. А там теж навчаються дорослі люди, які працюють. Чи можна за єдиним зразком порівнювати в рейтингах різні школи?! Безумовно, ні.

Водночас хочу сказати, що неодноразово спостерігала за складанням рейтингів «Топ-50 шкіл міста». Були випадки, коли до списків потрапляли школи, де буцімто 100 відсотків учнів успішно пройшли тести. На перевірку ж виявлялося, що там тільки один випускник складав екзамен із певного предмета. І школа потрапила в рейтингу до найкращих… Чи можна порівнювати цю школу з тією, де складали іспит із того ж предмету 150 учнів, плюс якась кількість «вечірників»? Середній бал виходить вищим у школи, де за даною дисципліною проходила іспит одна людина. 

На мій погляд, професійний рейтинг мусить враховувати різні показники та зрізи даних. У нас є школа (теж, до речі, з цього «списку найгірших»), яка прийняла велику кількість дітей переселенців. Усі вони належать до пільгової категорії. Частина з них зазнає проблем з навчанням. Виходить, що зараз ця школа, яка, по суті, зробила добру справу, прогриміла на всю країну як навчальний заклад, у якому надають неякісні освітні послуги. 

Усі показники мають бути проаналізовані. Крім цього, ми вже можемо говорити, що цього року тестування з української мови було досить складним. Хотілося б, щоб розробники в базових тестах усе-таки орієнтувалися на універсальний рівень навчання.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті