Маріуполь, Широкине, Новоазовськ – ці населені пункти назавжди залишаться в пам’яті гранатометника Сергія Коваля з Червонознам’янки. За особисту звитягу, проявлену під час виконання бойових завдань, він удостоєний нагрудного знака «За мужність».
З першою хвилею мобілізації Сергій Коваль на початку минулого року потрапив до Одеського прикордонного загону. Свою мирну професію економіста він змінив на військові будні. Після тримісячного навчання служив на кордоні з Придністров’ям, а потім – у зоні антитерористичної операції. Від матері Людмили Анатоліївни, батька Юрія Миколайовича і сестрички Тетяни спочатку приховав свою участь у бойових діях. В одному з боїв його було поранено, зазнав контузії. Важко переніс загибель командира. Трагедія сталася у нього на очах. Після лікування в госпіталях Маріуполя, Дніпропетровська, Одеси та короткострокової відпустки додому продовжив службу…
Навесні наш земляк демобілізувався, але йому часто сняться сни, як він з бойовими побратимами відбиває атаки ворога. На запитання, як проходила служба, Сергій Коваль стримано відповідає: нічого особливого, виконував завдання командування, захищав Україну.
