Непросто починався життєвий шлях отця Георгія (в миру Юрія Кушніра), який 30 років віддав служінню Богові та пастві. Були часи, коли про свою віру змушений був мовчати. І вступати до духовної семінарії по закінченні десятирічки поїхав таємно. Мама розповідала, що додому приходили «люди в цивільному» і запитували, де її син...
В 1990-ті роки Кодимський Хрестовоздвиженський православний храм розпочав свій активний розвиток. Добудували нові приміщення, подбали про зовнішню красу. Це вдалося зробити коштом парафіян. А благодійник – депутат Одеської обласної ради Микола Сорочан допоміг установити церковну огорожу.
Сьогодні на території храму працюють недільна школа, церковна бібліотека з багатим вибором духовної літератури. Для парафіян організують паломництва по святих місцях України.
Багато уваги отець Георгій приділяє милосердю. По святах у трапезній влаштовуються благодійні обіди, члени церковної громади відвідують хворих у районній лікарні. Особливу дбайливу увагу церкви відчувають діти, позбавлені батьківського піклування, які живуть у Кодимському притулку «Буслик».
Водночас новим змістом наповнилося громадське життя в цілому. Такі почуття, як любов до ближнього, милосердя, частіше проявляються в діях кодимців.
Отець Георгій відзначений митрою – головним убором – важливою для священика відзнакою. За багаторічну духовну, просвітницьку діяльність, активну громадянську позицію духовний наставник одержав Почесні грамоти від керівництва області та району.
З кожним днем зростає кількість парафіян. Бувають богослужіння, за якими причащаються до 50 маленьких вірян. А отець Георгій згадує той час, коли до церкви ходили кілька бабусь, і своє трепетне переживання про те, що коли їх не стане, не буде кому відвідувати богослужіння.
Тридцятирічний період настоятельства для нього пролетів у трудах дуже швидко. Та й у порівнянні з Вічністю це ніщо, вважає отець Георгій.
Сьогодні він вдячний Богові за ці тридцять років і за тих, хто був і залишається поруч. Адже найдужча молитва – це молитва благодаріння. Саме з неї починається будь-яке богослужіння в Церкві.
– Бога слід «турбувати» не тільки проханнями, але й молитвами вдячності. Це допоможе нам жити у мирі та з радістю дивитися в майбутнє, – говорить священнослужитель.
