Бібліотека-філія № 3 Централізованої бібліотечної системи для дорослих м. Одеси є однією з найстаріших у місті. Торік вона відзначила ювілей – 95 років.
У 1920 році на Червоній Слобідці при клубі імені Петра Старостіна було відкрито народну бібліотеку-читальню. Першим її фондом стали подарунки Одеської публічної бібліотеки (нині бібліотека ім. Горького), місцевого населення та реквізовані книги. У 1925 році фонд становив 9 тисяч примірників.
Книги видавалися безкоштовно. Крім цього, всі відвідувачі клубу могли вільно користуватися газетами й журналами, які виставлялися у фойє та в кімнаті відпочинку.
Бібліотека мала пересувку, два пункти видачі та здійснювала при губернській лікарні книгоносіння. Працювало гніздо друзів книги – десять чоловік. Вони подавали велику допомогу в усьому.
У передвоєнні роки, значно поповнивши свій фонд, бібліотека стала однією з найбільших в Одесі. Великий внесок у її розвиток і становлення зробив завідувач Олександр Логвинович Решетов – людина, закохана в книгу. За його сприяння у 1935 р. було отримано самостійне приміщення по вул. Ломоносова, 3, що стало центром культури на Слобідці. У період окупації фашисти перетворили розкішне приміщення на стайню. Було по-звірячому вбито працівницю бібліотеки Берту Наумівну Антонович, яка багато років тут пропрацювала і залишила світлий слід у серцях читачів. Завідувачеві О.Л. Решетову вдалося врятувати найціннішу частину фонду, розмістивши її на тимчасове зберігання у себе вдома. Частину книжок на зберігання взяли читачі. Відразу після визволення міста Решетов відкрив одну з перших бібліотек для жителів Одеси. Вона налічувала 13,5 тис. примірників літератури й обслуговувала 897 читачів. У 1947 р. було відкрито дитячий відділ, а кількість читачів зросла до 2,5 тисячі. На 1960 р. загальна кількість читачів становила близько 5 тисяч чоловік.
До 1997 року приміщення по вул. Ломоносова повністю постаріло: покрівля протікала, з'явилися тріщини, грибок. Постало питання про закриття бібліотеки. Але хіба можна було допустити, щоб припинила існування установа, яка виростила не одне покоління читачів?!
І 1999 року керівництво міста запропонувало філії зайняти другий поверх Будинку побуту по вул. Червонослобідській, 40-а. Місце дуже гарне, центр великого мікрорайону. Однак приміщення потребувало ремонту. Коштів, як завжди, не було. Щоправда, місто частково змогло оплатити встановлення опалювальної системи. Будівельними матеріалами допомогло ЖЕУ № 81. Все решта стало справою рук самих працівників бібліотеки та їхніх добровільних помічників. Читач Корнійчук безкоштовно виконав малярські роботи, Янишевський, Петров, Клименко, Кащенко, Коптєлов зробили проводку, встановили сантехніку, настелили підлогу, побілили й пофарбували стіни. Учениці НВК № 1 Шульга та Стеценко допомогли з фондами. Трудилися два роки – і у вересні 2001-го відбулося урочисте відкриття практично нової бібліотеки, яка сьогодні, крім Слобідки, обслуговує ще й жителів усіх вікових категорій Кривої Балки та Нової Слобідки. Вона залишилася вірною своїм традиціям – проводить велику інформаційну та масову роботу, завжди рада новим відвідувачам. Для дітей тут проводяться вже традиційні зустрічі з героями літературних творів. «Прочитай і намалюй» – під таким гаслом організують читання в дитячому садку № 66. Малят знайомлять із казками П. Бажова, віршами Агнії Барто, а потім дітки з захватом малюють ілюстрації до прочитаного і в бібліотеці влаштовується виставка цих робіт. Книжкові уроки, літературні години, уроки мужності охоче відвідують учні загальноосвітніх шкіл №№ 76, 61, школи-інтернату № 1.
Масова робота здійснюється на високому професійному рівні. Саме тому бібліотека часто перемагає в різних конкурсах, що проводяться в ЦБС для дорослих. Так, наприклад, у межах краєзнавчої програми «Одеса – місто друзів» проводився конкурс заходів, присвячених містам-побратимам. Серед найкращих був названий бібліовояж за книгою І. Кигитова «Одеса та споріднені міста».
У ЦБС для дорослих проводився конкурс презентацій книжкової виставки до Дня незалежності України. Цікавинкою його стала найкраща виставка бібліотеки-філії № 3. Називалася вона «Твоя Україна». Барвиста, з численними ілюстраціями, рушниками та вишиванками, національним подвір'ям, рідкісними фотографіями 30-50-х років минулого століття, сценами з театральних постановок за художніми творами українських письменників і драматургів, вона викликала замилування і членів журі, і відвідувачів.
Усе це свідчить про те, що в бібліотеці-філії № 3 трудяться справжні професіонали, які люблять свою роботу, свої традиції, свою історію, своїх читачів. А читачі відповідають їм також любов'ю та відданістю.
Елла ДИМИТРІЄВА, Світлана ДЕМЕНТЬЄВА
