Однією з головних перешкод на шляху побудови нового суспільства в Україні називають корупцію. Цій темі була присвячена прес-конференція «Корупційні практики в Україні: сприйняття vs реальний досвід громадян». У ній взяли участь представниця Київського міжнародного інституту соціології Наталя Харченко та голова Одеської обласної організації Комітету виборців України Анатолій Бойко.
Соціологи представили результати національного дослідження, що стосується поширеності корупційних практик в Україні у 2015 році та змін, зафіксованих протягом чотирьох хвиль опитування у 2007-му, 2009-му, 2011-му і 2015 рр. Дослідження проводили в найбільших містах кожної області України. У соцопитуванні брали участь близько 400 осіб із кожного міста, тобто понад 10 тисяч по всій країні.
– Ми вивчали накопичений населенням досвід спілкування з корупціонерами й готовність людей долучатися до антикорупційних акцій, – розповідає Н. Харченко. – У нашому опитуванні це явище представлене як зловживання службовим становищем з метою одержання вигоди, а також прояв кумівства. У цілому розглядалися 20 сфер людської діяльності.
– Гадаю, – говорить А. Бойко, – що під час взаємодії міжнародних структур із керівництвом нашої країни буде використана інформація, на яку можна зважати, тобто дані цього дослідження.
Із проявом корупції зіштовхувалося в середньому 77% населення Одеської області. По Україні цей показник на 10% нижчий. Дати хабар стало щоденним способом вирішення питань для 25% жителів Одещини. Вимоги хабара втричі перевищують добровільні «спонуки віддячити». Лідерами в цій категорії залишаються органи влади.
Вивчалися «найвизначніші» в цьому стосунку сфери діяльності. Протягом кількох років це судова система, державтоінспекція й міліція (до реформування в поліцію), прокуратура й медицина. Жителі Одеської області більше, ніж населення інших регіонів, вважають цю п’ятірку найкорумпованішою. Торік зростання кількості правопорушень найчастіше спостерігалося у прокуратурі та на митниці.
При проведенні дослідження було встановлено падіння довіри населення України абсолютно до всіх гілок влади. Найбільшою довірою народу загалом і в Одеській області зокрема користуються місцеві органи влади – близько 11%. Відповідальність за боротьбу з корупцією 61% населення поклало б на Президента України. На свої сили сподіваються 25% опитаних.
Так званий індекс корупції зріс із 33% 2007 року до 41% 2015-го. Парадоксально, але, простеживши динаміку корупційних явищ в Україні, соціологи встановили, що рівень зловживань у 2015 році був нижчий, ніж в інші роки. Кількість вимог хабара і добровільних хабарів скоротилася, а випадки використання службового становища стали рідшими. Чи було враховано зниження рівня життя в Україні? Через важку економічну ситуацію закриваються бізнеси, падає купівельна спроможність населення. Якщо раніше проблему можна було розв’язати за допомогою хабара, то сьогодні у переважної більшості на це елементарно немає грошей.
Шкільні та лікарняні внески у «фонд кабінету», побори «скільки не шкода», побутова й адміністративна корупція набули химерних форм і стали звичайним явищем нашого життя. З одного боку, зросла поінформованість населення про викриття корупційних справ, постійно говорять про неминучість покарання винних. Але чи варто уповати на розголос, чи буде солодко від часто повторюваного слова «халва»?
За словами директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника, самих арештів не досить, усе має проходити на законодавчому рівні. Однак ігнорування парламентаріями України закону, що передбачає електронну реєстрацію майна чиновників, красномовно характеризує готовність до цієї боротьби.

























