Цими днями в одеському прес-центрі «Паритет» відбулася зустріч із нашими землячками, письменницями Ксенією Заставською, Еллою Леус і Арсенією Великою. Вони не тільки колеги по перу, але й подруги. Захід був присвячений їхній участі в міжнародному книжковому ярмарку у Вільнюсі, а також тому, що Елла Леус і Арсенія Велика стали лауреатками літературної премії імені Пантелеймона Куліша. 

Ксенія Заставська поділилася своїми враженнями від поїздки до Литви. Вона відзначила, що місцеві жителі дуже цінують літературу й тепло приймають книжкові новинки з України. Зокрема, роман Ксенії Заставської «Бурштинова сага» був виданий литовською мовою за назвою «Талісман кохання». У книжці розповідається про життя жінки-литовки, що народилася у двадцяті роки минулого століття. Відвідувачі ярмарку, що високо оцінили твір Ксенії, цікавилися, чи немає у неї литовського коріння.

Елла Леус розповіла про деякі нюанси своєї творчої діяльності. Зокрема про те, що зараз трудиться над новим романом із робочою назвою «Сфери». Книга має скласти трилогію з раніше виданими романами «Кат» (премія імені П. Куліша) і «Антипадіння». Також письменниця анонсувала появу в Україні нової літературної премії імені Максиміліана Волошина. Нею будуть нагороджувати українських прозаїків і поетів, що пишуть російською мовою.

Арсенія Велика, на відміну від своїх подруг, віддає перевагу так званій малій прозі. Найчастіше у своїй творчості вона вдається до жанру есе, який теж цінується читачами і є предметом пильної уваги критиків. Її збірка «Срібний перетин» удостоєна премії П. Куліша. Письменниця відзначила, що у своїх творах намагається розібратися у взаєминах чоловіка й жінки, міста й села, батьків і дітей. Арсенію цікавлять «вічні конфлікти», яким вона намагається дати власну оцінку.

У плині зустрічі були порушені й проблеми друкарства в Україні. Не в усіх містах сучасна література представлена в достатній кількості. Наприклад, романи Ксенії Заставської, популярні за кордоном, продаються тільки в Києві. Книги Арсенії Великої й Елли Леус, хоч і є в Одесі, але знайти їх можна тільки у двох-трьох книгарнях. Держава практично не фінансує видавництво. Без зовнішньої підтримки потенційним читачам важко довідатися про літературні новинки. А зустрічі, подібні до тієї, що відбулася, дарують таку можливість.