Під час першого перебування в Одесі Леся Українка була зачарована містом, особливо тутешньою бібліотекою, про що писала в листах до матері.
Свого часу Одеська національна бібліотека здійснила видання бібліографічно-допоміжного покажчика «Леся Українка і Одеса», упорядником якого був відомий письменник і літературознавець Григорій Зленко. Покажчик охоплював період до 1980 року. Останні понад три десятиліття працівники книгозбірні не переставали досліджувати тему і до 145-річчя поетеси презентували, так би мовити, продовження – з відображенням періоду 1980 – 2014 років. Покажчик вийшов у сучасному електронному форматі і представлений на сайті бібліотеки. Очікуване в дослідницьких колах видання (упорядник – Тетяна Йовенко, редактор – Марта Десенко) вийшло досить ґрунтовним.
Його презентація зібрала науковців: культуролога Тетяну Ананченко, кандидата філологічних наук, доцента Любов Ісаєнко, провідного науковця Одеського літературного музею Галину Закіпну, відомого колекціонера-україніста Тараса Максим’юка та інших. Лейтмотивом їхніх виступів була думка про багатогранність і неосяжність теми «Леся Українка і Одещина». Тому цілком зрозумілим був їхній заклик до колег: відкривати нові горизонти в дослідженні творчого шляху поетеси. Цікавим у цьому контексті був виступ Юлії Мілюкової, викладачки англійської мови Одеського професійного ліцею сфери послуг ПНПУ ім. К.Д. Ушинського, про твори Лесі Українки в англомовному світі.
Свої роботи на зустрічі представили художники: Лариса Дем’янишина – з власної виставки «Стояла я і слухала весну…» та Олена Дацьо-Рассвєтная, яка запропонувала в електронному вигляді фотоколажі «Подих блакитної троянди». Мистецьку палітру розширила Надія Хохлова, почесний працівник культури України, художній керівник аматорського театру «Балаганчик», яка розкрила значення творів Лесі Українки для виховання акторів. А самі актори «Балаганчика» влаштували прем’єрний показ літературно-музичної композиції «Я – Українка».
Вельми доречною стала і книжкова виставка з фондів ОННБ «Нехай мої струни лунають…», яка ознайомила учасників з останніми дослідженнями творчості й біографії Лесі Українки та новими виданнями її творів. Окремий розділ присвячувався драмі-феєрії «Лісова пісня».
