Одеська історія знає багато видатних людей. І якщо деяких із них пам’ятають і шанують, то інші виявилися незаслужено забутими. Як Олександр Юрженко, ректор Одеського університету імені Мечникова з 1960-го по 1970 рік.
Нещодавно, як уже повідомляла газета, відбулася презентація мемуарів доктора історичних наук, професора Григорія Гончарука, завідувача кафедри історії та етнографії України Одеського національного політехнічного університету. Із трьох книжок найбільшу увагу присутніх привернула та, що видана під назвою «Персональна справа № 88», написана у співавторстві з доцентом Лілією Іваниченко. У ній саме і йдеться про цькування ректора Олександра Юрженка, якого за неправдивими звинуваченнями усунули від роботи.
Григорій Іванович був свідком тих подій. І не тільки поділився спогадами, високо оцінивши талант Юрженка і як керівника провідного вишу міста, і як вченого, але й знайшов своїм думкам документальне підтвердження.
Одеський університет не знав такого розквіту, як за керівництва Олександра Юрженка, коли було засновано 30 нових кафедр, вперше почали викладати такі спеціальності, як правознавство, біохімія, та деякі інші. Активно будувалися житло для викладачів і гуртожитки для студентів.
Однак у статті «Витрати довірливості», опублікованій у газеті «Правда» в травні 1970 року Юрженка звинуватили в тому, що він буцімто самостійно вирішував, кого приймати на навчання, а кого – ні. Звинувачення у волюнтаризмі так і не підтвердилися, однак це не завадило тогочасному партійному керівництву винести професорові догану із занесенням в особисту справу. Усунення Юрженка з посади, судячи з того, як розгорталися подальші події, було справою політичною. Однак рано чи пізно історична правда встановлюється.
Від нинішнього Одеського національного університету на презентацію книги прийшов лише професор Юрій Анісімов, учень Олександра Івановича. Очевидно, що обговорення тих подій для декого й досі лишається забороненою темою. Хоча заради справедливості слід зазначити, що вчена рада ОНУ ім. Мечникова вирішила встановити меморіальну дошку на стіні головного корпусу, присвячену пам’яті Олександра Івановича Юрженка.

























