Останнім часом постало питання відновлення військової преси, зокрема так званих дивізіонок – газет військових частин. Можливо, необізнаний у цій темі читач поставиться до цього скептично, пославшись на нинішні можливості гаджетів, соцмереж. Так, вони справді потрібні й уже використовуються всіма військовими частинами. Їхня актуальність і популярність не зрівняється з іншими видами засобів масової інформації. Варто лише зайти на сторінку будь-якого військового підрозділу у «Фейсбуці» й подивитися на кількість переглядів.
Чому ж так гостро стоїть питання відновлення занедбаних газет військових частин? Обставин, що обумовлюють таку потребу, багато. Зокрема, не скрізь є покриття для користування мобільним інтернетом, особливо в районі бойових дій. Не в кожного бійця є доступ до мережі інтернет і не кожний має час на те, аби «сидіти» в соцмережах. А от переваг у друкованих засобів масової інформації є кілька. Адже газета вивішується на стенді у підрозділі та стає доступною кожному, збирається у спеціальну підшивку й «живе» набагато довше, ніж електронні публікації. У кожному випуску знайдеться цікава публікація про рідну частину, яку приємно буде залишити собі на згадку про службу.
Отже, наразі у Збройних силах України відбувається відродження друкованих видань у військових частинах. У 28-й Окремій механізованій бригаді вже створено видання – газету «Сталеві янголи». А зараз, коли бригада виїхала на навчання, силами прес-служби військової частини була утворена тимчасова газета – інформаційний вісник «Сталевоянгольська СІЧ». Стенд, на якому її було розміщено, одразу привернув увагу особового складу. До редактора видання звернулися військовослужбовці з проханнями написати матеріали про те, що їх цікавить у першу чергу: про хід навчань, про тилове забезпечення в польових умовах, про обслуговування військової техніки. Авжеж, кожний хотів би побачити себе або свій підрозділ на шпальтах газети.
– Для мене особисто дуже важливо, що в нашій частині є власна газета, – ділиться думкою молодший лейтенант Сергій Бурмака. – Вона робить нашу частину ще вагомішою в очах і суспільства, й особового складу бригади зокрема. Не всі можуть мати власне друковане видання, тож не скористатися такою можливістю, коли воно є, було б нерозумно.
♦Позивний Чак
