В ОНМУ створено перший в країні українсько-китайський науковий центр

У квітні цього року під час другої українсько-китайської наукової конференції, що пройшла в Одеському національному морському університеті, було вирішено створити на базі вишу перший в Україні спільний науковий центр досліджень із метою реалізації проектів щодо вивчення соціального розвитку в Україні, Китаї та інших країнах так званого Нового Шовкового Шляху.

А кілька днів тому, вже в рамках третьої конференції «Соціальний розвиток країн «Одного поясу, одного шляху»: розвиток Нового Шовкового Шляху в Україні», в університеті було офіційно відкрито офісне приміщення цього наукового центру. Тут проводитимуться заняття за участю вчених двох країн, є література про історію, економіку, традиції та стратегію розвитку Китаю. 

Під час конференції китайські партнери передали керівництву ОНМУ п’ять ноутбуків, що поповнили технічне оснащення центру. 

Як відзначив у своєму виступі ректор ОНМУ, доктор технічних наук, професор Сергій Руденко, зв’язки одеського вишу з китайськими партнерами мають майже сімдесятирічну історію: ще в далекому 1950-му інститут морських інженерів (так тоді називався університет) почав підготовку кадрів для КНР. Сьогодні навчальний заклад працює за прямими договорами з університетами Тяньцзиня, Шанхая, Уханя, Даляня та Інститутом соціології Китайської академії соціальних наук (КАСН), що з ним торік підписано протокол про співпрацю, результатом якої і стало створення спільного наукового центру досліджень соціального розвитку країн «Один пояс, один шлях».

Серед основних завдань центру – дослідження питань соціально-економічного розвитку, трансформації економічної, політичної та бізнесової систем, транскордонних коридорів, інноваційного менеджменту, зв’язків між бізнесом і владою, впливу соціального розвитку країн «Одного поясу, одного шляху» на інституції сім’ї, шлюбу, молоді та інші життєві аспекти. 

Ректор ОНМУ висловив особливу вдячність Генеральному консулові Китаю в Одесі пані Чжао Сянжун за підтримку ініціатив вишу та розширення співпраці з вищими навчальними закладами і науковими установами КНР.

У роботі конференції взяли участь заступник директора Інституту соціології КАСН пан Чжао Кебін і начальниця відділу Європи та Центральної Азії управління міжнародної співпраці КАСН пані Сінь Же.

По завершенні конференції начальник відділу міжнародних зв’язків ОНМУ, виконавчий секретар Ради наукового центру досліджень соціального розвитку країн «Одного поясу, одного шляху» Світлана Гловацька відповіла на запитання кореспондента «ОВ».

– Світлано Миколаївно, це вже третя від початку співпраці спільна наукова конференція ОНМУ та Інституту соціології Китайської академії соціальних наук і друга з проведених упродовж цього року. З чим пов’язана така щільність зустрічей?

– Інтенсивність контактів свідчить про інтерес китайської сторони до України і місця нашої країни у стратегічній ініціативі китайського уряду щодо створення «Одного поясу, одного шляху». І, звичайно, – зацікавленості в розширенні співпраці з нашим університетом, поширенні інформації про перспективні плани КНР серед студентів, молоді, в українському суспільстві. 

Нинішня конференція була присвячена розвиткові Нового Шов­кового Шляху в Україні та можливості залучення України до стратегічної ініціативи «Один пояс, один шлях». Як відомо, ця ініціатива охоплює дві складові – економічний (сухопутний) пояс Шовкового Шляху і морський Шовковий Шлях у ХХI столітті, у розвитку якого наш морський регіон, наш науковий потенціал можуть відіграти свою роль, доклавши активних зусиль до розширення участі України в Шовковому Шляху саме через Чорне море.

– Які передбачаються практичні результати співпраці з партнерами з Піднебесної у плані нових можливостей для студентів університету?

– Вже у грудні до нас приїжджає делегація учених Китайської академії соціальних наук, члени якої прочитають курс лекцій для наших студентів. Аналогічні лекції прочитають в Інституті соціології (Пекін) і наші науковці. Так само у грудні делегація ОНМУ вирушає до столиці КНР, щоб узяти там участь у першій українсько-китайській науковій конференції «Порівняльне дослідження соціального розвитку Китаю і України. Китайські можливості для України». Ми робимо все, щоб наша співпраця з китайськими колегами розширювалася. Китайські університети дають нашим студентам хорошу можливість отримати стипендію і здобувати освіту паралельно і в наших, і в китайських навчальних закладах, або ж поїхати до Китаю за короткостроковою – тривалістю три-чотири місяці – програмою навчання.

До речі, відповідно до договору з Інститутом соціології передбачається обмін на рівні магістрів, а в перспективі, можливо, і аспірантів.

Також погоджено план на 2018 рік щодо діяльності українсько-китайського наукового Центру досліджень соціального розвитку країн «Одного поясу, одного шляху», що його в якості співголів очолюють з української сторони ректор Сергій Руденко, а з китайської – директор Інституту соціології КАСН пан Чен Гуанджин. 

– Чи передбачається участь інших одеських вишів у роботі центру та у програмі загалом?

– Звісно, що так. До речі, цю пропозицію озвучили у плині конференції пані Генконсул Чжао Сянжун і пані Сінь Же. Нам би хотілося залучити більше вчених із одеських та інших українських закладів освіти до нашої ініціативи і проводити спільні дослідження, налагоджуючи співпрацю з Китайською академією соціальних наук. Наш університет відкритий для співпраці, оскільки від цього буде добре всім. Від розширення кола учасників виграють як кожен вищий навчальний зак­лад, так і країна в цілому.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті