Одеський волонтер гуманітарної місії «Чорний тюльпан» Сергій Братчук передав воїнам 28-ї окремої механізованої бригади, які нещодавно повернулися із зони АТО, збірку віршів «Війна у мирний час». Поезії в ній присвячені українському солдатові, рідні та друзям, кримським татарам, а зрештою – всім українцям, що не зрадили рідної землі.
Відверта розмова громадського активіста з воїнами-земляками підкріплювалася віршованими рядками про місію «Чорного тюльпана», про війну на Донбасі та наших хлопців на війні.
За словами Сергія Братчука, своєю творчою й волонтерською працею він намагався об’єднати людей спільною метою – прагненням до перемоги, до миру, до вільної квітучої України. В цих віршах – біль і горе воєнних втрат, молитва за кожного солдата, за наш нескорений народ, проміння світлої надії на мирне життя і беззаперечна віра в перемогу.
– В АТО дуже багато воїнів пишуть вірші, і так само кожен солдат у вільну хвилину читає як не Біблію, так іншу книгу. Читають люди на війні багато. І так само розглядають ті малюнки, які діти малювали. Це наша доля, віра у краще майбутнє, – зазначив автор книги.
Під час перебування на передовій Сергій Братчук як військовий журналіст відзняв документальне кіно про війну та військовиків, про добровольців та волонтерів. Перебуваючи в екстремальних умовах, він намагався розповісти з перших вуст про події на сході України, про поранених та тих, хто вже ніколи не повернеться…
Розкажи мені про війну…
Пізно ввечері ти спитала.
І яку заплатив ціну.
Через сльози свої прошептала.
Я дивлюсь в твої очі зелені.
В руках список
бійців безіменних...
І казати нічого не хочу…
Серце плаче,
крізь сльози белькочу
Про жахіття.
Відірвані ноги.
Про безсонні ночі й тривоги.
Про забутую Богом піхоту,
яку криють вогнем з міномету…
А вона не здається. Жива!
Треба – творить у битві дива.
Будем жити, моя пацанва!
Розкажи мені про війну…
То спитає і мати, й вдова.
Бо не знають обидві сну,
Поки смерті жеруть жорнова…
Час настане і знімуть кіно.
І напишуть майстри полотно…
І не буде ніколи війни.
Бо розкажуть про неї
загиблі й живі…

























