Про мрії та втрачені можливості

Наступний пункт нашої екскурсії кабінетами Одеської обласної ради –  постійна комісія з питань будівництва, регіонального розвитку, культурної спадщини. Очолює її Аркадій ГУБЕРНИК, заслужений економіст України, кандидат економічних наук, доцент, завідувач філії кафедри маркетингу Одеського національного економічного університету.

Коли зателефонувала за вказаним на веб-порталі телефоном, щоб домовитися про зустріч,  окреслила її мету і тему майбутньої розмови, що тут приховувати: думалося мені, що перемовини затягнуться, бо один помічник доправить інформацію іншому, а  той - ще комусь. Але яке  було моє здивування, коли за кілька годин голова комісії особисто зателефонував і домовився про зустріч. Відразу відзначила, що Аркадій Олексійович не любить відкладати справи в довгий ящик і  перекладати те, що може вирішити сам, на інших. Далі – наша розмова з ним. 

– Аркадію Олексійовичу, чим займається комісія з питань будівництва, регіонального розвитку, культурної спадщини? Чи чисельна вона за складом, бо відповідальних напрямків дуже багато?

– Наша комісія складається з дев’яти депутатів. Засідання відбувається раз на місяць або раз на два місяці. Це залежить від того, скільки проектів рішень надійшло на комісію, звернень та інших документів, які необхідно винести на сесію облради, або прийняти до відома.

Чим безпосередньо займається комісія? Назва говорить сама за себе. Ми розглядаємо питання, що стосуються капітального будівництва, регіонального розвитку та культурної спадщини. Почнемо з питань капітального будівництва. У власності обласної ради є багато об’єктів – це школи, будинки культури, ФАПи, лікарні тощо. З часом вони потребують ремонту або реконструкції. До комісії звертаються керівники різних підприємств, установ, організацій та органів місцевого самоврядування з проханням допомогти у вирішенні питань стосовно будівельних робіт. Для того, щоб комісія розглянула питання і винесла рішення відносно даного об’єкта з виділення коштів на проведення будівельних робіт, до комісії необхідно надати будівельний проект та експертний звіт. Ці документи потрібні для того, щоб зорієнтуватися, якого масштабу проблема, і скільки коштів потрібно на її вирішення. Після цього ми збираємо комісію та запрошуємо відповідних виконавців з управлінь комунальної власності, а також спеціалістів з області фінансування. Після прийняття позитивного рішення подаємо рекомендації до бюджетної комісії, яка розглядає та подає звіт до Департаменту фінансів обласної адміністрації, після чого питання виноситься на сесію обласної ради, де затверджується депутатським корпусом. 

Далі, це другий напрямок – це регіональний розвиток. По цьому питанню ми тісно співпрацюємо з управлінням економіки, яке розробляє програму економічного розвитку Одеської області. Ця програма виноситься на нашу комісію, де ми з колегами-депутатами обговорюємо, робимо доповнення та приймаємо рішення про винесення питань на сесію обласної ради. Головне завдання нашої комісії – це пошук інвесторів, які бажають вкласти кошти в наш регіон. В цьому нас одностайно підтримують  і голова обласної ради, і голова обласної державної адміністрації. Крім того, також діє програма державно-приватного партнерства (це сукупність форм середньо– і довгострокової взаємодії держави і бізнесу для вирішення суспільно значущих завдань на взаємовигідних умовах). Тож кожен може пропонувати проекти та варіанти співпраці. Наразі в роботі дуже важливий проект по інвестуванню. 

Наприклад, місяць тому до облдержадміністрації звернувся Консул Румунії з питанням про розміщення на території Одеської області швейної фабрики із виробництва відомих брендів: MASSIMO Dutti, Maxmara, Lancome. Наша комісія ініціювала зустріч з власником швейно-виробничої фірми  «TANEX», разом ми були у місті Теплодар і розглянули об’єкт під виробництво площею понад 5000 квадратних метрів для розміщення виробничих потужностей та створення гуртожитку для працівників цієї фабрики. Також планується створити 500 робочих місць. Збіглося те, що в Теплодарському ліцеї  готують кравців. Якщо проект вдасться реалізувати, це допоможе місту не лише отримати додаткові  робочі місця, а й допомогти ліцею знайти додаткове фінансування, нове технічне обладнання для навчання молодих кравців . 

І останнє питання  – це збереження культурної спадщини – ремонт, реконструкція, відновлення, збереження пам’яток архітектури та культурної спадщини. 

– На якому етапі перебуває будівництво переправи через Дунай до Румунії «Орловка –Ісакча»? Чи скоро відбудеться запуск?

– Будівельні роботи ведуться за програмою державно-приватного партнерства. Одеська обласна рада кошти на цей об’єкт не виділяла, єдине що зроблено за кошти обласного бюджету – це два кілометри дороги до переправи. В січні планується закінчення будівельних робіт і введення в експлуатацію. Румунська сторона трохи запізнюється, на два місяці. На переправі буде працювати два пороми: один ходитиме від України, другий – від Румунії.

– В місті проекти забудови обговорюються на містобудівній раді. В області такого немає. Чому?

– Це питання ви просто зняли з язика. Я очолюю комісію чотири місяці. Для мене було великим здивуванням, що ми –  комісія з капітального будівництва мало співпрацюємо з управлінням архітектури та управлінням капітального будівництва. Крім цього, члени нашої комісії не входять до складу архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури Одеської обласної державної адміністрації та консультативної ради з питань охорони культурної спадщини. Тому я написав звернення до голови обласної ради щодо впровадження проекту рішення стосовно зміни назви нашої комісії, з доповненням: «архітектура». Зараз цей проект буде розглянутий на черговій сесії обласної ради, і якщо депутати проголосують, то назва комісії зміниться на «Постійна комісія з питань архітектури, будівництва, регіонального розвитку, культурної спадщини». Ось наводжу приклад, коли взаємодія управління архітектури і нашої постійної комісії дало продуктивний результат. До нашої комісії надійшов лист від служби авіації Одеського аеропорту з проханням вирішити питання стосовно 50-кілометрової зони повітряних коридорів для літаків. Авіаційна служба скаржилася на те, що в цій зоні ведеться інтенсивне будівництво багатоповерхівок, які перевищують дозволену  етажність. Це дуже небезпечно. І найцікавіше те, що коли готувалася  проектно-кошторисна документація на будівництво таких житлових комплексів, то з аеропортом ніхто не узгоджував ці питання. Наша комісія разом с управлінням архітектури винесла рішення про те, що проектно-кошторисна документація повинна буде узгоджуватися з аеропортом і без цього узгодження ГАСК не має право видавати дозвіл на будівництво. Тому що безпека польотів – це безпека нашого міста. 

– Як ОТГ співпрацюють з комісією? Які ініціативи надходять з їхнього боку?

– Коли починали розвивати програму щодо об’єднання громад, була дуже велика недовіра до цього питання. Усі думали, що це примусово і боялися цього кроку, але коли громада зрозуміла, що це добровільна справа, і нові об’єднанні ОТГ отримають кошти за рахунок державної підтримки на свій розвиток та будуть самостійно вирішувати питання фінансово-господарської діяльності, тому стали з задоволенням об’єднуватись. 

– Ваше найбільше  досягнення та розчарування  за період  роботи в обласній раді?

– Почну з розчарування –  коли інвестор (китайська державна компанія «Сіномаш») хотіла зробити в Одеській області індустріальний парк, під це було виділено 1000 га землі, узгоджена вся документація, підписані договори. Китайська сторона хотіла займатися випуском машин сільськогосподарського призначення, створити 100 робочих місць для жителів Одеської області. Ми довго займалися цим проектом разом з Департаментом міжнародний відносин та інвестицій. Була досягнута домовленість, але з подіями 2012-2013 років, компанія призупинила подальші переговори та фінансування цього проекту. А чому призупинили? Тому що гроші люблять тишу, а великі гроші – гробову тишу. Для того щоб до нас прийшли інвестори, нам необхідно створити низку законів, якими б ми гарантували інвестору повернення його інвестицій та знищили корупційну діяльність стосовно наших інвесторів. А поки ми цим похвалитися не можемо. Над цим питанням нам треба ще довго працювати і заслужити довіру іноземних інвесторів.

А гордість, надія і натхнення моє – Теплодар, який виявив мені довіру та вибрав мене обласним депутатом. Я живу цим містом, і, як двадцять років тому, так і зараз, хочу підтримувати його і розвивати. Коли я і моя команда  вирішили розвивати виробництво у цьому місті, товарів побутового призначення, місто Теплодар було в дуже поганому економічному стані. Ми підставили плече місту, почали його розвивати, вкладати кошти в інфраструктуру міста та покращувати соціальне становище мешканців Теплодару. Лозунгом нашого підприємства стало: «Ми – це місто, місто – це ми». Разом з місцевою владою ми продовжуємо відбудовувати місто. Найбільша біда міста сьогодні – теплопостачання, водопостачання та очистка стічних вод. Тому ми разом з місцевою владою працюємо над проектом будівництва нової теплової станції в межах міста та побудовою водоочисної споруди, що дозволить знизити тарифи для населення міста.

– Ви успішний бізнесмен. Якою, на вашу думку, є формула економічного розвитку країни?

– Для того, щоб в країну приходили інвестори з великими грошима, потрібно багато факторів, але є основні. Це – спокій, стабільність, захист інвесторів та відсутність корупції.

 

Рубрика: 
Район: 
Выпуск: 

Схожі статті