Люди
За покликом серця та совісті
Виконувач обов'язків директора Військово–медичного департаменту Міністерства оборони України Віктор Жаховський, який прибув до Військово–медичного клінічного центру Південного регіону, почав зустрі
Все почалося зі щукінського
На сцені Одеського ТЮГу заслужена артистка України Валентина Губська приймала вітання з нагоди своїх ювілеїв.
Ювілеї
Віват, музею, віват!
Хірургія – його доля
Ім’я Сергія Борисовича Санду знайоме нашим читачам за попередніми публікаціями.
Зустріли одне одного яньбінь та анна
Анна – людина не сентиментальна і в дарунки долі не вірить. Як сталося – так воно й мусить бути, все інше – випадковість. Але як не крути, а випадок – це теж доля.
Чабан з діда-прадіда
Колеги з інших господарств району, де займаються вівчарством, не випадково називають його мудрим чабаном. І цілком справедливо.
Такая большая украинско-китайская семья!
Осенним утром на Одесском железнодорожном вокзале впервые в жизни встретились троюродные братья Владимир Мищенко и Сун Пейцзе…
Незважаючи на складнощі
Олександр Іванович Мінженер у Багатянській школі директором відносно недавно – ледь більше півтора року. Його попередницею була нинішній сільський голова Марія Петрівна Бабенко.
У музиці та любові немає правил
Із творчістю болгарського співака Паскала я знайома досить давно. Справжнє ім'я виконавця та композитора – Христо Паскалєв.
Єдиний дояр у районі
Сьогодні на свій 75–річний ювілей житель села Гавиноси Федір Кирилович Кіріца неодмінно вдягне парадний піджак, прикрашений трьома орденами Трудової Слави та орденом Знак Пошани.
Ювілеї
Олексій Якубовський: «Моє гасло –
щастя в праці»
Свято єднання
Жителі Благоєвого нещодавно відзначали 210–ту річницю свого рідного села. Його історію своєю працею писало не одне покоління.
Живе в селі сім’я трактористів…
Марію Петрівну і Миколу Мико–лайовича Гуцуляків, шанують у селі Орджонікідзе. До них приходять порадитися, бо подружжя має за плечима не один десяток прожитих у злагоді й розумінні мудрих років.
З морем назавжди
Напевне, немає в Одесі людини, життя котрої так чи інакше не було б пов’язане з морем. Ось і в долі Миколи Андрійовича Опари від юних літ воно завжди було присутнє...
Не зміліє та ріка…
Привітно світить сонце у хатнє вікно родини Станіславових.
