Савранський
Апк: реалії, резерви, перспективи чому аграрій у відчай не падає?
За останній рік в Савранському районі створено 20 міні-свиноферм. Що спонукало людей до такого кроку? Здебільшого це дрібні фермери та землекористувачі, що мають невеликі наділи землі.
Життя рад основна проблема – кадри
Ще в грудні 2005 року на сесії Савранської райради було затверджено комплексну програму «Здоров’я» на 2006 – 2011 роки.
Як живеш, фермере? Хто працює, той і має
Так вважає фермер з Йосипівки Микола Федорович Демовський.
Навіки в пам’яті
В районній бібліотеці для дорослих селища Саврань вже стало традиційним проведення театралізованих свят.
Освіта як сільському вчителю бути інтелігентом?
Пригадую, як на початку сімдесятих років минулого століття одну вчительку сільської школи “пропісочували” на районній серпневій конференції освітян за те, що вона у своєму підсобному господарстві т
Конкурси як бути здоровими
“Життя не цінує тільки той, хто на нього не заслужив”, – так свого часу вважав Леонардо да Вінчі.
Береже людська пам’ять
В роки Великої Вітчизняної війни партизани нашого краю проявили велику мужність і відвагу. Про ті події чимало написано. Але ще більше залишилось у пам’яті людей.
Єднає музика серця
Нещодавно в стінах Осичківської школи відбувся творчий вечір вчителя музики, самодіяльного композитора Сергія Васильовича Кравця «Я тут живу, тут вся моя родина».
Глибинка невже села стануть реліквією?
За даними статистики, станом на 1 січня 2007 року в Савранському районі проживає 20859 осіб. П’ять років тому ця цифра становила 22176.
Колеги, друзі
Кам’янська сільська рада Савранського району у 2005 році посіла перше місце в обласному конкурсі на кращий санітарний стан та благоустрій території. За це в нагороду одержала автомобіль.
Добро творити, добру служити поклик душі
Микола Миколайович Глембовський та Галина Володимирівна Іщенко, напевне, й не знайомі. Живуть вони в різних містах, займаються далеко не однаковими справами.
Окаянні етюди прогулянка. . . По смітниках
Хоч нинішня зима й не була сніжною та морозною, все ж прихід весни не став менш очікуваним. Сонце, неповторне повітря, веселий пташиний щебіт ваблять надвір.
Світ наших захоплень спілкування з прекрасним
Любов до книжок Ігор Олексійович Голіков успадкував від свого батька разом з кількома друкованими примірниками та іменною печаткою.
Людина та її справа хто має терпіння
Валентина Василівна Голуб з дитинства не мріяла стати дояркою чи свинаркою. Напевне, й не цікавила її посада завідувачки ферми. Тривалий період вона працювала продавцем.
На перехресті думок чи потрібні бібліотеки?
“Вузенька стежечка привела до приміщення, яке іменується сільським клубом. Щоправда картина, яка відкрилась переді мною, була вражаючою.
