Напевно, у мене був нездоровий вигляд. Напевно, у мене було знічене лице. Навіть продавщиця, швидко обслуговуючи чергу, звернула увагу і запитала: "Вам не погано?" Так, мені було погано. Я вже збиралася іти з Кілійського ринку, де всі прилавки, як скрізь, завалені низької якості китайським товаром, як увагу привернув ларьок, до якого низкою йшли люди. Тут відпускали хліб і здобу. Цінники на вітрині і на вас би справили ефект НЛО: звичайні батони і "цеглини" вагою 0,6 кг із борошна першого сорту продавалися за дивною ціною - 90 копійок. Такої ж ваги хліб з борошна другого сорту - по 55 копійок. Хлібець вісівковий подовий вагою 0,4 кг - по 40 копійок. Цінників було десятка півтора - на кожен вид продукції, і вище гривни коштував тільки великий 800-грамовий батон. Інший товар - копійки! Я згадувала ціни в Рені, в Ізмаїлі, у Болграді: у прилеглих районах традиційну "цеглину" люди купують не по 90 копійок, а по 1 гривні 20 копійок - нічого собі різниця! На ларку значилося: ТОВ "Лад".
Пояснити кілійський феномен ми попросили директора ТОВ "Лад" Володимира Івановича Зайвого:
- У 1999 році у ВАТ "Кілійський елеватор", який мав заборгованість у 3,8 мільйона гривень, змінився власник. Було створено нове підприємство - ТОВ "Лад". Специфіка елеватора, який завантажений роботою всього один місяць на рік, коли йде зерно, вимагала розробки нової тактики і стратегії. Треба було вишукувати внутрішні резерви, щоб підприємство працювало цілий рік. У 2000 році була розроблена програма, і ми почали створювати замкнутий цикл виробництва: вирощування зернових - переробка - реалізація готової продукції. У селах Кілійського району почали брати під оренду землю. Спочатку обробляли 400 гектарів, на сьогодні обслуговуємо 4 тисячі, але і це для нас не межа: з 1 серпня наберуть сили вже підписані договори ще на 600 гектарів. ТОВ "Лад" довірили свої земельні паї жителі сіл Помазани, Шевченкове, Червоний Яр, Трудове, Дмитрівка.
- Треба розуміти, у підприємства є своя техніка?
- Причому, високопродуктивна: трактори К-701, Т-150, є три дуже потужних англійських комбайни датського складання. Підприємство планує взяти пільговий кредит на мільйон, щоб ще більше зміцнити машинно-тракторний парк. Зрослі обсяги сільгоспвиробництва вимагали створити окреме підприємство "Лад-Агро", яке очолив Анатолій Федорович Кривенко. Це - дітище елеватора, по-іншому не назвеш.
- Чим же Ви привабили власників землі, чому саме з ТОВ "Лад" сотні людей підписали договори оренди?
- Не даремно в народі говорять: справи прикрашають людину. Люди вірять у того, хто мало говорить, але багато робить. Наші орендодавці не чекають 1 серпня, щоб сповна одержати належну частину - 1,5% вартості земельного паю. Якщо це необхідно, ми можемо зробити розрахунки і раніше: зерном, борошном, крупами, хлібом, грошима - за бажанням орендодавця. У кожному селі є представник підприємства, який провадить всю цю роботу: збирає заяви, складає списки, вирішує питання в нашій бухгалтерії і за місцем проживання роздає людям те, що вони хочуть одержати. Крім цього, ми надаємо нашим орендодавцям додаткові послуги. У селі Помазани, наприклад, на автобусі безкоштовно возимо дітей до школи, пенсіонерів доставляємо до сусіднього села, коли там ринковий день, і раз на місяць - до райцентру. Оремо городи за пільговою ціною - 1 гривня за сотку, це в 4 рази дешевше загальноприйнятих розцінок. Не дай Боже в родині похорон - підприємство безкоштовне виділяє домовину, хрест, деякі продукти для поминок. Від цього теж нікуди не дінешся - це життя. Орендодавці - це наші люди, ми вважаємо їх невід'ємною частиною підприємства. Стабільність, надійність з нашого боку і приваблюють жителів кілійських сіл.
- Якщо "Лад-Агро" - це всерйоз і надовго, то найбільше уваги місце тут, напевно, приділено технології виробництва?
- Підібрали команду. Колектив невеликий: 4 тисячі гектарів обслуговують 75 чоловік. Вирощуємо зернові та олійні культури. Торік за валом зернових посіли перше місце в Кілійському районі, зібравши 10 тисяч тонн. Врожайність пшениці, наприклад, становила 45 центнерів з гектара, ячменю взяли по 40 центнерів, гороху - по 42. Третя частина оброблюваної землі - на зрошенні: ми відновили дощувальну техніку, на що треба було чимало витрат. Багато клопоту завдали нам 198 гектарів саду і 180 гектарів винограднику - старих, покинутих, які не підлягають відновленню: викорчовуємо, рекультивуємо звільнену землю, поля засіваємо зерновими. Цього року плануємо 500 гектарів зайняти соєю - рентабельна культура, має попит на ринку. Плануємо ще один перспективний напрям - насінництво. Звичайно, дотримуємося всього комплексу агротехнічних заходів. На сьогодні закуплено чотири вагони добрив для весняного підживлення, агрегати стоять напоготові - чекаємо погоди, щоб вийти на поля. Земля, яку ми орендуємо, одержує все необхідне, її засіваємо елітним насінням, тому навіть у неврожайний 2003 рік ми одержали пшеницю 2 і 3 класів.
- Якісна сировина дозволяє вам випускати якісну продукцію. І, оскільки між полем і прилавком немає посередників, ціни значно нижчі. Ось тепер зрозуміло, чому в Кілії хліб по 90 копійок.
- Економіка є економіка, до цього ми йшли три роки. За заводськими цінами хліб реалізується не тільки в Кілії, але й у Вилковому, у селах району. Потреби хлібного ринку Кілійського району ми наситили на 70%. Крім цього, недавно відкрили магазин-склад, де за оптовими цінами реалізується продукція крупоцеху.
- Я заходила до цього магазину: ціни на крупи і борошно на третину нижчі тих, що на ринку. І, хочу сказати, такого асортименту круп мені ще не доводилося бачити.
- Переробні підприємства - млин, крупоцех, пекарня - були модернізовані. У найближчих планах - закупівля додаткової лінії для виробництва різноманітного асортименту булочок - уже надходять замовлення від численних баз відпочинку, які є в Кілійському районі. Ринок збуту плануємо розширювати: ми можемо фасувати борошно і крупи з подальшою реалізацією в супермаркетах Одещини.
- І, звичайно, елеватор як і раніше виконує прямі свої функції.
- Так, закуповуємо зерно - це наш бізнес. Відбираємо, переробляємо, частину відвантажуємо: один елеватор розташований на березі Дунаю, другий - на залізничній станції Дзінілор. Ми здатні на добу приймати до 3 тисяч тонн зерна і стільки ж відвантажувати на воду. До речі, перші судна з зерном по новому каналу пішли саме від нашого причалу. Підприємство живе, працює і сподівається в перспективі на краще.
- Скажіть, Володимире Івановичу, Ви не плануєте возити свій дешевий хліб у сусідні райони? Або скласти конкуренцію одеським пекарям, які не витримали з Вами конкуренції в Кілійському районі?
- Для початку зробимо статок у своєму районі!
Кілія.
