Дев'яте травня – знаменна дата у світовій історії. 60 років пролетіли як мить. Для пожежників завжди були і залишаться надихаючими прикладами самовіддана відвага і стійкість наших доблесних воїнів, які стали на захист рідної землі і розгромили гітлерівські полчища.
Хоча мені уже за 80 років, але я відчуваю, що я завжди потрібний, ніби у строю. Немає жодного свята, жодного дня народження, щоб керівництво Головного управління МНС не привітало мене та й всіх ветеранів. Нинішній начальник генерал-майор Антипов Юрій Федорович постійно запрошує нас на професійні змагання з пожежно-прикладного спорту. Нас, учасників бойових дій Великої Вітчизняної війни, одягли в камуфльовану форму, і ми відкривали паради змагань. Серце завмирало від щастя...
Особисто я цьому видові спорту віддав багато молодих років. Виборов звання майстра спорту СРСР у цьому виді. Входив до складу збірної України та області. Одеська команда була грізною суперницею відомих тоді команд Київської та Харківської областей. А в 1958 році, коли у нашій команді крім мене, були ветерани війни Бєлінський, Дворніченко та Стальниченко, ми посіли
1-е місце по Україні.
Дуже приємно, що сьогоднішнє керівництво приділяє нам стільки уваги. У мій 80-річний ювілей несподівано до мене додому приїхали голова ради ветеранів Ф.І. Литвяков, члени ради Жарук С.Г. та Кузьмін Г.Ф., привезли із собою все необхідне і накрили святковий стіл. Зібрали сім’ю, зачитали пам'ятний адрес, вручили 500 гривень і букет квітів. Я ще раз переконався, що в нашій ризикованій і небезпечній службі дуже міцна дружба. Через газету я хочу висловити велику подяку керівництву ГУ МНС України в Одеській області й особисто Юрію Федоровичу Антипову і раді ветеранів.
З глибокою повагою
