Такий напис “перекреслив” афішу, що десять днів тому з’явилася біля Будинку культури імені Шевченка. Афіша ж повідомляла про те, що в Ізмаїлі відбудуться гастролі Одеського театру опери і балету з постановкою “Лускунчик”.
Нашу розмову з директоркою Будинку культури Наталею Федорівною Кирієнко постійно уривають телефонні дзвінки. Наталя Федорівна перепрошує:
- На жаль, нічим не можу допомогти - квитків більше немає.
Але, поклавши трубку, дивиться якось тріумфально: ось воно - почалося, вдалося, пішло!
У жовтні минулого року в Ізмаїлі відкрився відроджений, немов птах фенікс, Будинок культури імені Т. Шевченка. Реконструкцію будинку під театр ініціювала Ізмаїльська міськрада, виділивши 73 тисячі гривень на виготовлення необхідної документації. Фінансування робіт почалося 2003 року: з міської скарбниці надійшли перші 655 тисяч. Оцінивши гідно починання Ізмаїльської мерії, справу підтримали облдержадміністрація, депутати обласної ради, народний депутат України Ю.Б. Крук. В реконструкцію установи культури було вкладено 1288 тисяч гривень із міського, 4063 тисячі з обласного і 700 тисяч гривень із державного бюджетів. Внаслідок спільних зусиль у столиці українського Придунав’я з’явився справжній Палац культури, де завирувало життя.
- Цього року до Ізмаїла приїхав, уперше за останні десять років, Одеський російський драматичний театр імені Іванова, - розповідає Н.Ф. Кирієнко. - Дебют пройшов при повному аншлагу. Артисти були приємно здивовані й тим, як їх зустрів глядач, і умовами роботи - чудові гримувальні, костюмерні, артистичні з душовими. А сценічне устаткування, апаратура? У нас усе за останнім словом техніки! Очевидно, добра чутка про Ізмаїл розлетілася в артистичних колах: з нами підписали договори Одеський театр опери і балету, ТЮГ.
Варто згадати, що БК імені Шевченка 1948 року був споруджений саме як театр - тоді Ізмаїл був обласним центром. Професійні артисти ставили тут “Грозу”, “Бесприданницу”, інші шедеври класики. Але після адмінреформи, коли Ізмаїл втратив статус обласного центру, театр перетворився на Будинок культури - один із багатьох. Більшість акторів поїхали геть шукаючи роботи, в Ізмаїлі залишилося зовсім небагато артистів, що ходили далі на репетиції. Але це вже була самодіяльність…
Треба віддати належне всім, хто працював у БК ім. Шевченка та сприяв збереженню театральних традицій - дотепер у стінах цієї установи культури йдуть репетиції народного музично-драматичного театру, нині ним керує режисер Петро Винківський. При Шевченківському Будинку культури, слід наголосити, працює не один, а повноцінні шість колективів із високим званням “народний”. Це джазовий ансамбль “Лангис” під керівництвом Сергія Денисова і духовий оркестр Денисова-старшого, Михайла Михайловича. Це муніципальний ансамбль скрипалів “Вдохновение” під керівництвом заслуженого діяча культури і мистецтв Молдови Олени Дмитрієвої і акробатична трупа “Дружба” Володимира Шереметенського. Це, нарешті, хор ветеранів під керівництвом Миколи Міхнева. Корифеїв сцени знову зібрав у трупу завідувач відділу культури Василь Глух, і недавно мешканці Ізмаїла побачили чудовий твір – “Запорожець за Дунаєм”. У Будинку культури звучать найкращі голоси Ізмаїла - Олени Погорєлової, Віктора Никитенка, Олени Палій, Олени Онищенко, Ігоря Ботнаренко, Наталі Міщенко та чудового баритона чистокровного італійця Ренато Перотто.
- Ми гадаємо, що настав час змінювати статус нашого БК - він має стати Центром культури та мистецтв, - говорить Н.Ф. Кирієнко. - Подано відповідні документи, сподіваємося, що питання буде вирішено позитивно.
А поки що... Поки що Шевченківський Будинок культури поступово обживається. Бракує меблів для кабінетів. Частину стільців купили власним коштом, частину подарували спонсори С. Казанжи і М. Махоткін. Потрібно обладнати балетну залу, тим більше, що зараз у БК зароджується новий хореографічний колектив. Велика проблема - інструменти: є тільки два старі фортепіано, що їх музиканти іронічно називають дровами. Треба шити нові костюми, взуття. Але все це, погодьтеся, вже справа наживна.
…Робочий день добігає кінця. Студенти Ізмаїльського технікуму економіки та права фотографуються з ветеранами: хто б міг подумати, що сьогоднішня зустріч з хором, присвячена 60-річчю Перемоги, виявиться такою теплою, щирою. До Будинку культури поспішають на репетицію актори. До фойє входять дві первоклашки і зі знанням справи рушають до каси:
- Дайте, будь ласка, квитки на завтрашній спектакль.
Що буде завтра? Дитячий театр книги поставив “Щельменка-денщика” Квітки-Основ’яненка. Кожен мешканець Ізмаїла – старе й мале – може знайти в БК ім. Шевченка щось для себе. Установа культури співпрацює з усіма творчими колективами міста й охоче надає їм свою красиву глядачеву залу на 400 місць. Тут часто виступають школа мистецтв, Центр позашкільної роботи, самодіяльні артисти Клубу моряків.
Афіші, афіші…Працівники БК ледве встигають розносити їх по школах, училищах, вузах, підприємствах міста. Провести вечір або вихідний день у культурній установі стає в Ізмаїлі правилом доброго тону.
Неважко полічити, що на реконструкцію цієї культурної установи пішло майже 6 мільйонів гривень. Інвестиції виявилися ефективними - коли на афішах значиться: “Квитки спродано”.
Ізмаїл.
