Ні, не бути “скандалу в шляхетній родині”, чи то пак конфлікту між Одеською облдержадміністрацією й обласною радою на ґрунті керування комунальною власністю. Це головне переконання, яке можна було винести після прес-конференції керівника секретаріату обласної ради Миколи Бішляги, що відбулася минулої суботи.
Коротенько нагадаю історію питання. 4 травня відбулася XXIV сесія обласної ради IV скликання. Пунктами 22 і 23 порядку денного передбачалося: а) задовольнити протест прокурора Одеської області щодо порядку керування комунальною власністю, б) затвердити перелік майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ і міст області. Як наслідок - депутати сказали тільки “а”...
Не нарікатимемо зараз на законодавство, яке в багатьох питаннях, що стосуються місцевого самоврядування та місцевих адміністрацій, суперечить саме собі. Одеська область тут не самотня. Що б там не було, питання почало набувати “політичного” підґрунтя (на предмет “Хто в домі господар?”), і багато які ЗМІ поквапилися протрубити про “лиху” обласну раду, яка перетягає повноваження в обласної адміністрації.
Проте ефективна робота важливіша за амбіції. Як повідомив Микола Бішляга, вже 5 травня було створено робочу групу з 12 чоловік, головні завдання якої - погодити, нарешті, порядок керування обласною комунальною власністю, а також висунути пропозиції щодо ефективнішого її використання.
Співголовами цієї групи стали Арсеній Яценюк (перший заступник голови ОДА) й Володимир Новацький (заступник голови облради), та й узагалі представники обох структур представлені тут нарівно.
Микола Бішляга також розповів, що на адресу Верховної Ради направлено листа за підписами голів ОДА й облради Василя Цушка та Сергія Гриневецького з проханням дати необхідні юридичні пояснення. Наслідки роботи групи мають стати відомі 20 травня, після чого новий проект ухвали буде запропонований для розгляду на черговій сесії обласної ради. Приблизно, вона відбудеться в останні числа травня - перші числа червня.
Микола Бішляга особливо наголосив, що в такій ситуації не може бути й мови про якесь там “перетягання повноважень”, просто потрібно дати якийсь лад дійсній ситуації. “Консенсусу ми дійдемо безумовно”, - заявив він.
Для цілої картини додамо до вищесказаного ще кілька подробиць. По-перше, горезвісне “спільне майно” містить не тільки прибуткові об’єкти (як, наприклад, будинок колишнього банку “Україна”, приміщення якого здаються в оренду комерційним структурам). Є серед них і чимало об’єктів, що навіть з натяжкою не назвеш прибутковими: заклади культури й охорони здоров’я, інтернати, районні друкарні тощо.
Далі - не зовсім логічними видаються окремі наскоки на “новонароджене” управління з питань керування майном. Адже, якщо з’ясувати суть питання, це управління просто пережило кілька перенайменувань і реорганізацій, а створено його було ще 1995 року, у виконкомі обласної ради народних депутатів...
Знову в законодавстві можна знайти нестиковки, але коли вже це управління займається питаннями приватизації, то воно мусить мати статус юридичної особи.
Що ж до самого факту протесту прокурора, ще раз процитуємо Миколу Бішлягу. “Цими днями виповнилося сім років, як я працюю керівником секретаріату обласної ради. І за цей час було лише близько десяти протестів прокурора. Кілька разів вони стосувалися земельних питань, кілька разів - екологічних, в інших випадках ішлося про конкретну власність. З огляду на те, що кількість ухвал облради за цей час лічиться на сотні, я вважаю це добрим показником”.
Що ж, будьмо оптимістами, і зважаймо не на помилки, а на досягнення. Зокрема й у спільній роботі з виконавчою владою.
