Про завдання ради молодих учених розповідає її голова, кандидат технічних наук, доцент ОНПУ Юрій СМИРНОВ.
- Юрію, останнім часом про науку говорять і пишуть в основному у негативному контексті... Схоже, багато хто погодилися, що в науковій сфері ми безнадійно відстали і навряд чи зможемо наздогнати високорозвинені країни...
- Особисто я таких песимістичних висновків не поділяю. Вважаю, що навіть у найскладніші для науки роки наші українські вчені робили відкриття всесвітнього значення. Досить згадати роботи з електрозварювання (Є. Патон), створення ЕОМ на основі теоретичної і прикладної кібернетики (В. Глушко), селекцію зернових культур (В. Ремесло) та інші дослідження, які безперечно збагатили світ новими винаходами і багатствами. Так, сьогодні наукові результати не настільки високі, як хотілося б, але ставити хрест на них неприпустимо. Я абсолютно впевнений, що прорив можливий, ще не пізно надолужити прогаяне.
- Проте, багато вчених, зокрема і молоді, намагаються виїхати за кордон...
- Так, такі приклади є, і пов'язані вони як з низькою зарплатою, так і з неможливістю реалізувати свої наукові інтереси. Але чи завжди на чужині можна зробити успішну кар'єру, домогтися успіху? Скільки розчарувань пережили ті, хто, розраховував на лаври переможця? Тому моя думка - краще служити науці вдома, віддати свої сили і знання рідній державі. Інша справа, що потрібно цінувати зусилля молодих, створити для них нормальні умови. Таку турботу я бачу, наприклад, у стінах Одеського національного політехнічного університету, де вже зі студентської лави намагаються відбирати найбільш гідних.
- Тобі 32 роки, але ти вже доцент і один з авторів підручника, який не має аналогів. Це – «Інженерна механіка. Автоматизовані розрахунки механізмів і машин у системі Microsoft Excel»...
- Вважаю, що мені пощастило, оскільки доля звела мене із справжніми вченими. Моїми науковими наставниками стали професор кафедри теоретичної механіки і машинознавства ОНПУ І.М. Бєлоконєв і доцент цієї ж кафедри О.Є. Попель. Я твердо вирішив присвятити себе науці і готуюся до захисту докторської дисертації.
- Нещодавно тебе обрали головою ради молодих учених... Ти вважаєш цю структуру корисною і необхідною для початкуючих дослідників?
- Якби я в цьому сумнівався, то навряд чи погодився б очолити цю раду. Мені здається об'єднатися молодим ученим давно час. Адже ми дуже роз'єднані і слабко поінформовані про те, що робиться в інших вузах, а тим більше в інших напрямах науки – академічній, галузевій. Відомо, що існує безліч проектів, які фінансово забезпечені або можуть претендувати на гранти. Залучити до цього молодих, зацікавити їх та просто вчасно їх поінформувати – цим теж займатиметься наша рада. У даний час до нього входить 29 чоловік. Розроблено положення про раду, визначено стратегічні напрями діяльності. Ідеться про роботу із студентством, про участь у регіональних програмах. Обрано президію, до якої увійшли найенергійніші і найперспективніші вчені – Галина Ухаль, Олександра Зборовська, Юрій Юрченко, Олександр Гончаров.
- Відомо, що у жовтні минулого року облрада затвердила «Регіональну програму науково-технічного, інноваційного розвитку Одеської області на 2004 – 2007 рр...»
- Так, ми знайомі з цим документом, який на мій погляд, здатен активізувати весь науково-дослідницький потенціал регіону. І наше завдання – залучити зусилля молодих. Тим більше, що програма не лише враховує потреби економіки і соціальної сфери. Вона конкретизована з врахуванням реальних можливостей, аж до чітких термінів виконання, джерел фінансування. Ідеться про активізацію інвестиційної діяльності у сфері машинобудування, розвитку паливно-енергетичного комплексу, у тому числі альтернативної енергетики, реконструкції транспортної галузі, відновленні виробництва у харчовій та переробній промисловості. В усіх цих напрямках і будуть задіяні молоді вчені нашої області.
