Ще до початку форуму мені вдалося поспілкуватися з Послом Європейської комісії в Україні Йєном Боугом і дещо його запитати. Передусім – чому саме молодь стала головною дійовою особою міжнародної конференції? На що пан Йєн Боуг відповів, що саме молодим людям, які сьогодні навчаються у школах і університетах, доведеться здобувати місце в Європейському Союзі, жити за європейськими стандартами. Іншими словами, від їхніх зусиль залежить, як швидко Україна буде в Європі.
Відповів пан Посол і на друге запитання – чому саме в одеському вузі відбулася така престижна конференція. За словами Йєна Боуга, він уже раніше відвідував Одесу, спілкувався зі школярами та студентами, які своїми знаннями, ерудицією та європейським настроєм переконали його, що ліпшого місця не знайти. Тому міжнародний форум “Роль молоді у вирішенні актуальних проблем у процесі Європейської інтеграції” й відбувся в Одеській державній академії холоду. Перше, що впало в око – досить високий рівень організаторів, серед яких Мінекономіки і Міністерство закордонних справ України, представництво Європейської комісії в Україні, Білорусі та Молдові, а також представництва Британського Союзу та фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні.
Відкрив конференцію голова облдержадміністрації В.П. Цушко. Він висловив надію, що зустріч не залишиться формальним “обміном люб’язностями”, а пройде в діловому, конструктивному руслі. Адже судячи з реакції залу, молодь справді не вбачає себе поза Європою і хоче жити по-європейськи. Але одна справа хотіти, а інша – самим брати участь у євроінтеграційному процесі.
Про те, які завдання доведеться вирішувати молодим, докладно розповів заступник міністра закордонних справ України Олег Шамшур. На відміну від інших, він зупинився не тільки на плюсах, але й на мінусах, із якими зіштовхнуться наші громадяни на шляху до ЄС. Адже не таємниця, що Європа поки що не готова прийняти нас у свої обійми, немає й виразної перспективи щодо цього. Але, за словами заступника міністра, досвід сусідніх країн, що домоглися членства в Євросоюзі, допоможе нашій країні уникнути помилок. У будь-якому разі, у програмі “Назустріч людям” уже сформульовано економічну модель, основою якої став єврокурс. Іншого, як то мовиться, не дано.
Що ж здобудуть наші громадяни, залучишвись до Європи? Позитивний зріз, змальований Олегом Шамшуром, вийшов досить переконливим. Це й вільний рух по європейських країнах, і легальне працевлаштування, на яке не потрібно буде випрошувати дозволу. У майбутньому наша країна доможеться й безвізового режиму, у чому особливо зацікавлена молодь. Адже навчання в інших країнах, обмін студентами, культурна та спортивна співпраця нерідко гальмуються тяганиною з відкриттям віз. Вигідною виявиться євроінтеграція і для сільських мешканців, оскільки їм обіцяно високі доходи, знову ж таки - вільне пересування та торгівля. А також добрі дороги та нові можливості в агробізнесі.
Не менш райдужні перспективи прозвучали й у виступі Лесі Антонюк, заступника директора департаменту Європейської інтеграції Мінекономіки України. Оскільки це відомство наймолодше в Міністерстві (зокрема й за віком працівників), то частіше за інші займається молодіжними проблемами. Наприклад, нині фонд “Відродження” запрошує до участі в тендерах, пов’язаних із підвищенням інформованості наших громадян із питань євроінтеграції. Це, до речі, стосується і ЗМІ, що повинні просвіщати рядових українців на предмет якнайшвидшого вступу до ЄС.
Хоча, - що дружно відзначали всі оратори, - автоматично це не відбудеться.
- На диво сподіватися не варто, шлях буде тернистим і складним”, - наголосив у своєму виступі перший заступник голови облдержадміністрації А.П. Яценюк.
Він зробив невеликий екскурс в історію нашої країни, що вічно залежить від сусідів – Росії або Польщі. Тепер настав час бути собою, шукати партнерів самостійно. І те, що вибір припав на благополучну, вільну Європу, - закономірний результат. Проте, багато хто не завжди виразно уявляє, чого сподіватися, які переваги європейського шляху?
Активно працює в цьому плані Британська Рада в Україні. Її представник, Колін Ерлі, докладно розповів про конференції, семінари, що пройшли в університетах Донецька, Львова. Пропагандою європейських цінностей займається і фонд ім. Фрідріха Еберта. Його регіональний представник Гельмут Курт наголосив, що, чим більша родина, тим більше проблем... Іноді і його особисто долають сумніви: чи потрібно навчати жити інших, особливо тих, хто вагається, з недовірою ставиться до нового способу життя? Але досвід минулого століття, нові проблеми світового співтовариства змушують людей шукати нових шляхів об’єднання в цивілізованому просторі.
На розбіжностях між єврооптимістами та євроскептиками зупинився й Ігор Коваль, директор інституту соціальних наук ОНУ ім. І.І. Мечникова. Він виразно сформулював три головні завдання, що їх нам треба буде виконати на шляху до Євросоюзу. По-перше, Верховна Рада має ухвалити закон про євроінтеграцію, який прискорить вирішення багатьох економічних, соціальних і політичних проблем. По-друге, потрібно подумати про підготовку кадрів, уже сьогодні відчувається гострий брак фахівців на всіх єврофронтах.
І, нарешті, як наслідок, стане можливим вирішення третьої проблеми, коли рядові українці опанують європейський стиль, насамперед політичний. Навчитися вбачати в кожній проблемі нові можливості – це теж ознака європейського менталітету.
Докладніше питання євроінтеграції обговорювалися в роботі трьох секцій. Одну з них вів Йєн Боуг, Посол Представництва Єврокомісії в Україні. Цього разу, у більш вузькому колі, він зупинився на проблемах, що їх належатиме вирішувати вже самому Євросоюзу. Головна з них – це подолання розриву, а точніше, прірви між багатством і бідністю. Адже антагонізм цей дедалі поглиблюється, і навіть у країнах третього світу завжди знайдуться люди, що живуть у розкоші, мають надвисокі прибутки. Як підвищити соціальний захист інших, зреалізувати споконвічну мрію людства про рівноправність? Не менш складним видається й інше питання – екологічне. Стурбована Європа і старінням населення, внаслідок чого ЄС виявився на порозі безпрецедентних демографічних змін. Недавно оприлюднено “Зелений документ...”, який підтверджує дані про зниження народжуваності та відсотка працюючих осіб. Зрозуміло, що зміняться соціальні стандарти, відносини між поколіннями, а найголовніше - економічні показники. На все це потрібно зважати тим, хто прагне потрапити до європейської родини.
І здається, користь від цього форуму в тому й полягає, що студенти одеських вузів довідалися багато нового та корисного для себе. Про це, до речі, сказала Ганна Коваленко, президентка SIFE, однієї з міжнародних організацій. Вона висловила цікаву думку: для бізнесу сьогодні головною мусить стати не вищість прибутку, а відповідальність за соціальну політику в суспільстві. Своїми спостереженнями поділився і студент Юрій Басюк із ОНУ, який теж займається міжнародним обміном молоді. За його словами, українські студенти часто перебувають у нерівних умовах порівняно з іншими, якщо врахувати і терміни оформлення віз, і вартість авіаквитків. Він навіть запропонував відкрити в країні... дешеві авіакомпанії.
Що ж, молодь завжди відрізнялася рішучістю та прагматизмом. І замість формальних фраз, присягань і обіцянок вона пропонує конкретні справи.
