Коли мова заходить про підбиття підсумків роботи за рік, міській Централізованій бібліотечній системі для дорослих (директор Н.Д. Кликова) є чим пишатися. Насамперед, не просто виконано, а перевиконано план за кількістю обслужених мешканців і книговидачею, – а це основні показники роботи бібліотек. Цифри (77514 і 1548398 відповідно) красномовно говорять про їхню затребуваність. Більше того, бібліотеки повільно, але впевнено «комп’ютеризуються», тобто намагаються йти в ногу з часом, – а це гарантія того, що вони вистоять в «епоху інтернету».
І водночас, бібліотеки – і передусім, масові – для багатьох читачів є не просто місцем, де можна одержати потрібні книги. Майже кожна філія відзначена окремим виразом обличчя. Клуби за інтересами з літературним, краєзнавчим, історичним та іншими «ухилами» об’єднують читачів різного віку та професій. Крім цього, багато людей, особливо самотні, пенсіонери, приходять до бібліотеки для того, щоб просто поговорити, «поскаржитися на життя», поспілкуватися – з бібліотекарем і своїми знайомими. Не хочеться називати казенним словом «захід» те, що відбувається іноді в бібліотеках. Яке, наприклад, урочисте і зворушливе свято зробили 9 Травня працівники філії № 12 для пацієнтів розташованого по сусідству госпіталю для ветеранів та інвалідів війни! У деяких мікрорайонах, особливо, на околиці, бібліотечні філії є чи не єдиним осередком культури.
До числа досягнень належить, за словами Н.Д. Кликової, і взаємодія бібліотек практично з усіма районними адміністраціями. Владні структури одержують будь-яку необхідну інформацію, яку оперативно готують працівники бібліотек. Присутність же представників всіх райадміністрацій на присвяченій підсумкам року нараді свідчить про зацікавленість у справах і проблемах бібліотек. А останніх, на жаль, чимало.
Як «проблему проблем», визначила Наталя Дмитрівна Кликова потребу проводити тендер на придбання бібліотеками не лише книг та періодичних видань, але буквально всього: олівців, мийних засобів тощо. Тривалість самої процедури тендеру позбавляє бібліотеку мобільності при комплектуванні: потрібні книги «ідуть геть». Тендер потрібно провадити і для того, щоб здобути можливість скористатися коштами зі спецрахунку, на який надходять гроші, зароблені бібліотеками в результаті надання платних послуг. Все це настільки нераціонально і незручно, що бібліотекарі змушені звернутися з листом на адресу Міністерства економіки України з проханням скасувати проведення тендеру. (Хочеться запитати у авторів цієї новації, чи цікавилися вони думкою тих, «заради кого» це і було зроблено).
Протягом минулого року доводилося обстоювати права деяких філій на займані ними приміщення. Свого часу не було дотримано необхідних за законом формальностей, і філії виявилися заручниками ситуації. Справа в тому, що ташуються вони, як правило, при житлових будинках, а форма власності на нерухомість у нас останнім часом має тенденцію змінюватися. І тоді бібліотечні філії починають виселяти; вимагати високу орендну плату тощо. Іноді доводиться позиватися... Потрібно віддати належне міській владі, яка обстоює інтереси бібліотечних філій.
Сама ж Центральна міська бібліотека імені І. Франка розташована у «власному будинку» – історичній пам'ятці, спеціально спорудженій 1891 року для «народної читальні» коштом Григорія Григоровича Маразлі, – мецената, який був протягом сімнадцяти років Одеським міським головою. Старий будинок у Книжковому провулку поступово перетворюється ззовні і впорядковується всередині. У стінах читальної зали експонуються роботи студентів худграфу педагогічного університету, з яким бібліотека ім. І. Франка давно і плідно співпрацює. Ця невелика галерея надає і їй окремий вираз на обличчі
...Повертаючись до проблем бібліотечної системи, можна визначити їх, перефразувавши класика: дві біди у неї – брак фінансування і гостра потреба ремонту багатьох філій. Насправді проблем більше, і поки вони не будуть розв’язані, важко говорити про наші сховища книжкових скарбів як про «бібліотеки ХХІ століття».
