Начальник служби ЦО Ренійського морського торговельного порту Григорій Іванович Ляшенко розгорнув графіки весняної повені на Дунаї за останні чотири роки. Система координат наочно показала тенденцію: з кожною весною рівень води в річці стає вищим і вищим. Щороку у своїй повені Дунай сягає нових вершин. Якщо у 2003 році максимальний рівень води в районі міста Рені дорівнював 3 м 12 см (над рівнем моря), то у 2004 році річка "взяла планку" в 4 м 69 см, у 2005-му – вже 5 м 12 см. І, нарешті, у нинішньому році максимум становив 5 м 53 см. Тим самим було подолано критичний рівень, який становить на цій ділянці 5 м 48 см. Як наслідок – чотири підтоплених причали на першому вантажному районі і ціла низка інших "негараздів". Підприємству довелося зазнати певних витрат і провести цілий комплекс заходів для того, щоб запобігти НП.
Крім укладання 2 тисяч мішків з піском, які стримували хвилю біля краю причалів, з території підприємства порту було потрібно постійно відкачувати воду – до 180 тонн щогодини. Довелося спорудити дамбу в районі нафтодільниці, на це пішло 400 тонн піску. Все це – витрати матеріалів, ПММ і трудових ресурсів.
Повноводний Дунай ще раз показав свою руйнівну силу: обвалилося понад 2 метри берегової кромки біля нафтопричалу. За словами начальника відділу гідротехнічних та інженерних споруд порту Рені Олександра Олександровича Петрова, за останні два десятки років Дунай "з'їв" майже 25 метрів прибережної лінії, відібравши у порту частину території. На якій, між іншим, можна було зберігати або обробляти вантажі. Зміцнити берег складно – глибини тут сягають 30 метрів, а на певній відстані від берега – всі 50 метрів. Засипати такий крутий укіс щебенем або за¬лізобетонними блоками – марна праця.
– Розроблено проект зміцнення берега, потрібно споруджувати стіну яка була б занурена на глибину 20-25 метрів – для утримання всього укосу, – говорить фахівець. – Це потребує і грошей, і спеціалізованої організації, яка має відповідні механізми, щоб протягом року – двох років виконати берегозміцнення. Проте ціна питання сягає майже 18 мільйонів гривень. Таких грошей наше підприємство не має. Є за¬гроза підтоплення нафтодільниці. Ми постійно дамбуємо берег, але при хорошій воді і при різкому її піднятті ця дамба просто не встоїть. Це загрожує тим, що будуть затоплені тили порту між першими і другим вантажними районами і, можливо, дорога Рені – Ізмаїл.
Як показала повінь, є у Ренійському порту ще одна "слабка ланка" – це затон, вхід до якого під час високої води заливається.
– У лютому минулого року ми поглибили вхід до затону, витративши дуже багато грошей, – говорить Олександр Олександрович. – І ось зараз вся робота йде нанівець. Проектна глибина затону – 4,5 метра, за даними на жовтень вже мали 2,5 метра. Побачимо, що дасть ця повінь. Можливо, доведеться знову збільшувати глибини. Проте кубометр піднятого мулу – це 12-13 гривень, а вичерпати потрібно майже 50-60 тисяч кубів. Якщо приплюсувати вартість перегону земкаравану, це близько 800-900 тисяч. Чи найдуться в порту Рені такі гроші? Особливо якщо врахувати ту ситуацію, що склалася. Фактично 4 місяці працюємо в режимі неповного завантаження: у лютому був льодохід, потім виникли проблеми з пересуванням вантажів через Придністров’я, а зараз через повінь взагалі припинено судноплавство.
Перебуваючи в умовах, коли кожна копійка на рахунку, у порту Рені все-таки розробили план заходів щодо запобігання надзвичайних ситуацій, пов'язаних з весняною повінню. Зокрема, надалі планується перенести з причалів "у тил" електроколонки, які живлять роботу кранів. Очевидно, потрібно буде підвищити рівень самих причалів, насамперед на першому перевантажувальному районі. За словами інженера-гідротехніка, створюють проблеми старі, часів 50-х років, підземні комунікації, через які вода проникає на територію порту, а їхні креслення відсутні.
Як би там не було, а запобіжних заходів вживати потрібно. Тим більше, що, як говорилася вище, щороку вода у пониззі Дунаю піднімається все вище і вище.
Пам'ятати про це потрібно не лише портам Рені, Ізмаїл, а й багатьом іншим підприємствам та органі¬заціям. Особливу увагу, мабуть, потрібно приділити дамбам, у які "одягнено" Дунай. У цьому році на 12-му кілометрі траси Рені-Ізмаїл річкова вода вже просочувалася з-під дамби, частково зруйнувавши дорожнє полотно. У випадку прориву цієї дамби Дунай просто "з'єднається" з озером Кагул, Рені буде відрізано "від світу", а єдина дорога зруйнована.
Як говорить прислів'я, береженого Бог береже. З Дунаєм жарти погані. Досить згадати відеокадри про поводження цієї річки в Румунії, Болгарії і Сербії, де під водою опинилися цілі населені пункти.
